Підтримати
  1. Головна>
  2. Блог>
  3. Твоє даннє на моє одданнє

Твоє даннє на моє одданнє

Завершує січневу обрядову структуру невеличке, навіть не позначене будь-якими дійствами, але суголосне з давніми віруваннями, святце, що відоме в народі як Оддання чи Видення. Припадає воно на 28 січня. Пов’язували “ото з провісництвом”.

У наступних матеріалах ми не раз звертатимемося до цієї теми. Тому я лише коротко зауважу з цього приводу. В давнину люди свято вірили, що є окремі персони, наділені надприродними силами. До таких відносять і тих, хто міг “давати даннє”, тобто насилати різноманітні хвороби, од яких нерідко помирали, та всілякі неладки в родину і на господарство. Народна медицина знає безліч форм позбавлення цих ганжів — шепти, зливання водою і виливання воском тощо.

Не вдаючись у подробиці цього явища, скажу тільки, що тут є чимало реалістичного, але мало дослідженого сучасною наукою, хоч чаклунство посідало значне місце в традиційних віруваннях. Отож, саме в цей день кожен, хто хоче стати чаклуном, може скористатися “рецептом”, що його записав свого часу на Київщині Павло Чубинський.

Учений зокрема мовить: “Оданнєм називається таке чаклунство, за допомогою якого можна зробити так, що у людини всередині розплодяться ящірки, різноманітне гаддя тощо. Щоб уникнути цього, народ і святкує цей день, і тоді вчаться давати “дання”. Чаклуни роблять це таким чином: йдуть до того місця, де сходяться три дороги, і здіймають галас; на нього має приповзти гадюка, яку вбивають. Після цього той, хто вчиться, розрізає руку і кладе туди невеличку частинку крові від гадюки; якщо рана одразу ж заживає, то така людина зможе давати “дання”.

У цьому сюжеті, як бачимо, чимало фантастичного і містичного, що характерне для подібних “рецептів”. Кілька варіантів замовлянь від вразу нещодавно записали на Житомирщині учасники експедиції “Чумацькими шляхами”:

Золотничко, братічко!
Откоти золотим яблучком,
Стань собі коло пупа,
То не буде тобі докуки.
Встань собі, встановись,
Золотим поясом пережись,
Золотими ключами замкнись!
* * *
Вразе-брате!
Стань собі на місці,
На золотому кріслі,
Зробися мачинкою,
Покотись горошинкою!
Тут тобі не стоять,
У животі не бурчать,
Жовтої кості не ломить,
Червоної крові не ссать!
Я тебе прошу,
Я тебе благаю,
Бога на помощ ззиваю!
Я тебе не своїми руками,
Я тебе вмовляю
Божими словами!

Як засвідчують очевидці, здебільшого подібні молитви, висловлені з вуст народних шептунів, допомагали хворому. Словесні тексти замовлянь вельми поетичні, що говорить про високу філологічну культуру нашої народної мови, яка збереглася ще з дохристиянських часів. Сюди варто віднести також прислів’я та приказки. Скажімо, якщо хотіли позбавитися “насланої порчі”, то казали: “Твоє даннє на моє одданнє”, себто, що бажаєш іншому, нехай повернеться тобі. Але вважалося, що це побажання справджується лише на Видення.

Наші партнери

Not only pot

Вироби ручної роботи для створення затишку у вашому домі

теги: свята • традиції • січень

автор: Басмат Лідія

Поділитися