Всеїдна в гості їде

Всім, либонь, відомо, що Великий піст, який заступає після м’ясниць і триває до Великодня, має сталу кількість тижнів – сім. Зате м’ясниці, які починаються од Водохрещ і тягнуться до запусток, рухомі. Залежно від того, коли випаде Великдень, вони можуть бути більшими чи меншими. Власне, ними й регулювали відстань од Водохрещ і до Великих запустів, додаючи або віднімаючи відповідну кількість тижнів.

Якщо в піст, як ми знаємо, не дозволялося вживати скоромнину, то на м’ясниці така заборона не поширювалася. Тому вередливим та перебірливим людям нагадували: “Ось прийде до вас Великий піст, то всім прижме хвіст”. Відтак передостанній тиждень м’ясниць називається “всеїдним”.

Назва пішла від того, що це був період необмеженого вживання скоромних страв. На Лівобережжі його називали ще й “рябим”, оскільки постили в середу та п’ятницю, а тиждень, котрий йому передував – “всеїдним”. Наступний, себто останній тиждень м’ясниць, має назву Сиропусного, або Масляної. Традиційно в цей час уже обмежували вживання м’ясних продуктів і віддавали перевагу молочним. У такий спосіб люди поступово переходили до Великого і суворого посту.

На Поділлі “всеїдний” тиждень мав іще одну назву – “гижкове пущення”, а Сиропусний – “масне пущення”. Протягом усього “гижкового пущення” родичі й сусіди ходили один до одного в гості, ситно частувалися, каталися на санях, улаштовуючи різноманітні розваги та забави. Увечері чоловіки з жінками організовували колективні складчини чи сходки, а молодь збиралася на спеціальні вечорницькі забави, адже з настанням посту будь-які розваги припинялися. Зрештою, це був і останній період шлюбів; тим парубкам, а почасти й дівчатам, котрі “засиділись” – не встигли відгуляти весілля, на Сиропусний тиждень пов’язували спеціальні “колодки”, за які потрібно було відкуплятися могоричем. Але про це буде окрема розповідь.

“Всеїдний” тиждень був і традиційним прогностиком погоди. Якщо з-під стріх звисали довгі бурульки – “то бджола медна буде”, тобто вдатливий для медозбору рік; коли ж протягом тижня курка нап’ється води з калюжі – слід чекати теплої і погідливої весни; якщо ж збиралося на хуртовину, то казали: “Всеїдна в гості їде!”