Горобчик та бадилинка
Сів горобчик на бадилинці:
– Колиши мене!
– Не буду!
– Я піду до кози, най тя оглодзи.
– То іди.
Приходить до кози:
– Козонько! Іди бадилинку глодати.
– Нащо бадилинку глодати?
– Бо не хоче горобця колисати.
– Не піду!
– Я піду до вовка, най тя з’їсть.
Приходить до вовка та й каже:
– Вовче! Іди козу їсти.
– Нащо козу їсти?
– Що не хоче бадилинки глодати.
– Нащо бадилинку глодати?
– Що не хоче горобця колисати.
– Не піду!
– Я піду до стрільця, щоб тебе застрілив.
Приходить до стрільця:
– Стрільче! Іди вовка бити!
– Нащо вовка бити?
– Бо не хоче кози їсти.
– Нащо козу їсти?
– Бо не хоче бадилинки глодати.
– Нащо бадилинку глодати?
– Бо не хоче горобця колисати.
– Не піду.
– Я піду до вогню, щоб тебе спалив.
Приходить горобчик до вогню:
– Огню! Іди стрільця палити.
– Нащо стрільця палити?
– Бо не хоче вовка бити.
– Нащо вовка бити?
– Бо не хоче кози їсти.
– Нащо козу їсти?
– Бо не хоче бадилинки глодати.
– Нащо бадилинку глодати?
– Бо не хоче горобця колисати.
– Не піду!
– Я піду до води, най тя залляє.
Приходить до води:
– Водо! Іди вогонь заливати!
– Нащо вогонь заливати?
– Бо не хоче стрільця палити,
– Нащо стрільця палити?
– Бо не хоче вовка бити.
– Нащо вовка бити?
– Бо не хоче кози їсти.
– Нащо козу їсти?
– Бо не хоче бадилинки глодати.
– Нащо бадилинку глодати?
– Бо не хоче горобця колисати,
– Не піду!
– Я піду до волів, най тя вип’ють!
Приходить до волів:
– Воли! Ідіть воду пити.
– Нащо воду пити?
– Бо не хоче вогню гасити.
– Нащо вогонь гасити?
– Бо не хоче стрільця палити.
– Нащо стрільця палити?
– Бо не хоче вовка бити.
– Нащо вовка бити?
– Бо не хоче кози їсти.
– Нащо козу їсти?
– Бо не хоче бадилинки глодати.
– Нащо бадилинку глодати?
– Бо не хоче горобця колисати.
– Не піду!
– Я піду до колодки, най тя заб’є.
Приходить до колодки:
– Колодко! Іди вола бити.
– Нащо вола бити?
– Бо не хоче води пити.
– Нащо воду нити?
– Бо не хоче вогню гасити.
– Нащо вогонь гасити?
– Бо не хоче стрільця палити.
– Нащо стрільця палити?
– Бо не хоче вовка бити.
– Нащо вовка бити?
– Бо не хоче кози їсти.
– Нащо козу їсти?
– Бо не хоче бадилинки глодати.
– Нащо бадилинку глодати?
– Бо не хоче горобця колисати.
– Не піду!
– Я піду до хробаків, най тя розточуть!
Приходить до хробаків:
– Хробаки! Ідіть довбиньку розточіть.
– Нащо довбиньку точити?
– Бо не хоче волів бити.
– Нащо волів бити?
– Бо не хочуть воду пити.
– Нащо воду пити?
– Бо не хоче вогню гасити.
– Нащо вогонь гасити?
– Бо не хоче стрільця палити.
– Нащо стрільця палити?
– Бо не хоче вовка бити.
– Нащо вовка бити?
– Бо не хоче кози їсти.
– Нащо козу їсти?
– Бо не хоче бадилинки глодати.
– Нащо бадилинку глодати?
– Бо не хоче горобця колисати.
Хробак - до колодок, колодки - до волів, воли - до води, вода - до вогню, вогонь - до стрільця, стрілець - до вовка, вовк - до кози, коза - до бадилинки! А бадилинка горобця-молодця: лю-лю-лю-лю!
Аудіозапис казки “Горобчик та бадилинка”
Наші партнери
Вироби ручної роботи для створення затишку у вашому домі
Джерела та збірки:
Текст української народної казки "Горобчик та бадилинка" входить до таких джерел та збірок:
- “Калинова сопілка. Українська народна прозова творчість — Київ \“Веселка\”, 1998”