Казка про пташку та її пташенят

Мала пташка троє потят у дуплі. Вигрівала їх під крильцями, а пташок, її чоловік, носив до гнізда поживу.

Одного разу полетів пташок їсти шукати, а на нього впав з неба скрегулець та й убив.

Заплакала пташка-вдова:

— Діточки мої любі, сирітки, убив скрегулець вашого тата. Він тепер і нас не пощадить. Заховаю я вас у гнізді, а сама полечу за море нового гнізда шукати, де є що їсти.

Наносила їм черв’ячків, наносила мушок, заліпила дупло болотом і полетіла за море. Летіла вона дуже довго. Крила зболіли, пити-їсти схотіла, аж нарешті знайшла серед води острів, де було повно комашок і черв’ячків, а посередині острова росло велике дуплаве дерево.

Залетіла пташка в дупло, крильцями повипурхувала гнилизну, наносила моху й звила нове гніздо. Вертається пташка по своїх дітей. Прилітає, бере найстаршу доньку на свої крильця, несе над морем-океаном, втомилася дуже й питає:

— Донечко, чи будеш ти мене так носити на крильцях, як я тебе тепер несу?

— Буду, мамко, буду!

— Ти — фальшива, — сказала мати й кинула її в море.

Вернулася по другу. Несе середущу доньку на крильцях, принесла над море-океан та й питає:

— Донечко, я тебе несу на своїх крилах. А чи будеш ти на старості літ мене отак носити?

— Буду, мамко, буду!

— І ти — фальшива, — сказала мати та й кинула другу пташку в море.

Вертається вона до старого гнізда, бере третю доньку на крила, прилітає з нею над море-океан і питає:

— Донечко, чи будеш носити мене на старості літ на своїх крильцях так, як я тепер тебе несу?

Подумала пташка й відповіла:

— Ні, мамко, не буду.

— Чому?

— Я буду мати свої діточки, зів’ю своє гніздечко і буду мати кого носити.

І сказала мати:

— Ти правдива, донечко. Ти одна не обіцяєш наперед того, що не зможеш робити й не будеш робити. Поки крила служать, я сама можу літати й не треба мене носити, але з тобою доживатиму свого віку. А фальшиві твої сестри пішли на дно.

Перенесла пташка третю доньку на острів у нове гніздо й годувала її, поки та не навчилася сама літати.

Аудіозапис української народної казки “Казка про пташку та її пташенят” (кінець казки на 2:38 хвилині)