Лев і комарі

Одного разу лев, лежачи під кущем, каже сам собі:

– Спасибі богу, що я такий дужий вдався, нікого на світі не боюсь! Не так, як он ті нікчемні комарі; всякий його роздавить, і вони всіх бояться.

Комарам досадно стало, що він їх ні в що станове. Один з них каже:

– Не думай, що ти як здоровий, так тебе ніхто не здолає. Ми хоч і малі, а як захочемо, так іще тобі носа втрем.

Лев сердито гаркнув: 
– Мовчи, сволота! Чиє б гарчало, а твоє краще б мовчало. Я вас однією лапою всіх подавлю.

Старший комар каже:

– Ану, братці, возьмімся за його, буде тямить до нових віників, як глузувать з нашого брата!

Як сипонули комарі на лева, як почали його жигать! Ж Уже він і хвостом махав, і лапами то одною, то другою по землі шльопав і всіма одразу лапами дригав і зубами клацав; нічого не помоглось. Хоч чимало й подушив комарів, а їх ніже не вменшалось; як з мішка сипались на лева. Лев бачить, що з комарами важко справитися, почав прохати їх:

– Будьте ласкаві, перестаньте, одчепіться од мене. Я з вами пошуткував, а ви думаєте, що я вправду з вас глузую. Змилуйтесь, ради бога, бросьте.

Комарі бросили лева, піднялись вгору стовпом і кажуть:

– Не хвастайся, брате, умом, не хвалися силою…

Аудіозапис української народної казки “Лев і комарі”

Аудіозапис української народної казки “Лев і комарі”