Перевізник

Жив собі один перевізник. Нікому не відмовляв у перевозі.

Бачить раз перевізник, що через річку пливе товстий змій. Плив, плив та й став тонути. Тоді дід поспішив йому на допомогу і перевіз на другий берег.

Нічого не сказав змій, тільки заплакав. Де упали його сльози, там ростуть дуже гарні квіти. Вони ростуть і в інших місцях на землі, де їх поливають сльози.

Наступного разу, коли дід сидів біля свого перевозу, побачив він, що пливе молоденька кізка й от-от потоне. Поїхав дід і перевіз кізку на другий берег. Побігла кізка в ліс.

Пішов одного разу дід у ліс по дрова. Коли біжить дуже гарний козел і став бити під собою землю. Але в цей час ішов якийсь чоловік із лопатою, то козел побіг далі в ліс.

— Будь добрий, чоловіче, покопай у цьому місці, — попросив дід.

Тільки три рази копнув чоловік, як лопата об щось стукнула. То було золото.

— Дякую тобі, — сказав дід. — За твою роботу дам тобі половину цього золота.

— Це моє золото, я його викопав, — відказав чоловік.

Стали вони між собою лаятись. Оскільки з їхньої лайки нічого не виходило, то вирішили вони піти в місто, до судді.

Суддя віддав золото чоловікові, а діда посадив у тюрму.

Вночі приліз до діда той змій, якого він перевозив, і вкусив за ногу. На другий день нога в діда так розпухла, що вже подумали, він умре. Вночі знову приліз до діда змій і дав йому лікувальних листків. Від цього листя на другий день вся нога в діда стухла. Так що й сліду від рани не залишилося.

А змій тієї ж ночі приліз до жінки судді, укусив її за ногу. На другий день у неї так розпухла нога, що вже думали, жінка помре. Тоді головний над тюрмою сказав судді, що в діда від чогось зникла така ж опуха. Покликав суддя діда й питає:

— Від чого в тебе втухла нога?

— Змій мені такого листя приніс.

— Де те листя? — питає суддя.

Показав дід листя, приклав до ноги жінці судді, і нога стухла.

— За що змій приніс тобі цього листя? — запитав суддя.

Тоді дід розповів, як перевіз він змія й кізку.

— А кізка що тобі дала?

— Її козел дав мені те золото, яке ти віддав чоловікові, — відповів дід.

Тоді суддя послав догнати чоловіка, забрав у нього золото й віддав дідові, а чоловіка посадив у тюрму.