Підводна королева

Одна дівчина, що називалася Катерина, пасла над рікою худобу. А там по житі ходила Мавка й збирала манну. Дівчина глянула на Мавку — й зараз її зломило на сон. Лягла Катерина на моріжок і заснула міцним сном.

Хотіла Мавка підійти до неї, але з води випливли Русалки й забрали сонну Катерину з собою.

Пробудилася дівчина, а вона вже не з худобою, а у водянім царстві.

Питає Русалок:

— Що зі мною сталося? Я ж корову пасла!

Русалки оточили її та й говорять:

— Нащо тобі ті корови? Будеш у нас панувати. Будеш нашою королевою.

І повели дівчину Катерину до кришталевого палацу. Дуже довго прожила вона в кришталевому палаці під водою разом з Русалками, але не постарілася ні на день. Через багато-багато років спам’яталася Катерина у водянім царстві, що мала маму, та й захотіла до неї навідатися. Вийшла вона з води, але нічого не впізнала, бо вже тих людей, що знала колись, не було — багато-багато літ минуло. Зажурилася. А тут повіяв вітер — й вона розсипалася на попіл.

Аудіозапис української народної казки “Підводна королева” (початок казки на 20:18 хвилині, кінець на 21:27 хвилині)