Стрільчиха і турок
Напали на наше село турки. А Стрільчиха пекла хліб і не сховалася. Забіг турок до хати і кричить: «Кай мук! Кай мук!» Але жінка не розуміє. Тоді він почав показувати на мигах, що хоче пити, і кинувся до бочки з сировицею.
А сировицю тоді брали в Старуні та й на тій воді варили їсти, бо солі не було. Татарин нахилився, гадав, то питна вода, а Стрільчиха зловила його за ноги, і він так напився, що напився.
Тоді Стрільчиха сіла на його коня і втекла з села.
А якби була не втопила, то він забрав би її до Туреччини і там продав. Або вбив би.
Аудіозапис української народної казки “Стрільчиха і турок” (початок казки на 13:47 хвилині, кінець на 14:25 хвилині)
Джерела та збірки:
Текст української народної казки "Стрільчиха і турок" входить до таких джерел та збірок:
- Казки гір і підгір'я в записах Степана Пуника. – Київ "Веселка", 1995. – 398 с.