Ворон і лисиця

Прийшов ворон до кошари, побачив на курені для чабанів сир та й урвав собі великий шмат сиру. Почав летіти над землею. Побачила лисиця і стала бігти за ним, щоб відібрати від нього сир. А він долетів до хащі, вилетів на високе дерево та поміж дві гілки сів їсти.

Лисиця за ним добігла до хащі, побачила, що на високому дереві їсть. Стала вона хвалити:

— Який ти красний, чорнеє пір’я на тобі красне, якби тобі і голос такий красний як пір’я, був би пташкам за царя.

А він хотів похвалитися, розняв дзьоба і став крякати, а сир упав додолу, лисиця його й з’їла.

Чоловіка оберуть старостою, а він загордиться дуже, то його скинуть із старостування. І зостанеться він таким дурним, як той ворон, що не з’їв сиру.

Аудіозапис української народної казки “Ворон і лисиця”