Підтримати
  1. Головна>
  2. Казки>
  3. Вовк та чоловік

Вовк та чоловік

Зустрів одного разу вовк старого жебрака:

— Я тебе з’їм!

— Мене? Видиш, який я худий: кістки та шкіра. Не посмакує тобі моє м’ясо. Я тобі дам пораду, кого їсти.

— Кого?

— У лісі люди рубають дрова. Позирай добре: від котрого найдальше летять тріски, того їж! У нього м’ясо смачне.

Побіг вовк до лісу, виліз на високого граба, дивиться, котрий чоловік найдужче рубає дерево, звідки найдальше летять тріски. Дивився, дивився, доки не побачив одного молодого, високого, широкого в плечах лісоруба. Той мав рукави закачані, сокира вістрям виблискувала, а тріски летіли, як білі птахи.

Прийшов до чоловіка вовк і каже:

— Я тебе з’їм!

— Хочеш мене з’їсти? Добре! Тільки мало почекай, доки я помиюся і помолюся. Я не звір, мені треба до смерті приладитися.

— Добре, я почекаю! Тільки недовго!

Пішов чоловік у гущавину, вирубав собі замашну палицю, взяв сокиру й іде. Вовк дивиться на чоловіка і питає:

— Нащо тобі палиця? Може, будеш мене бити?

— Де би я тебе бив? Я помився, а зараз дай мені твого хвоста руки витерти!

Обернувся вовк хвостом до чоловіка, обкрутив чоловік хвостище довкола лівої руки, правою сягнув так, що палиця у вовка на хребті затріщала. Бив, бив, бив так, що вовк усі зірки на небі бачив.

Вовчисько застогнав:

— Та чи не казав я, що ти мене будеш бити! Йой, йой, йой!.. Пусти, пусти, я вже буду чесний! Тільки дай мені щось закусити, бо я вже і битий, і голодний.

Випустив з рук чоловік вовка. Прийшли разом до колиби, розпалили вогонь, напекли риби. Кинув чоловік вовкові рибину.

— Дай іще!

Кинув чоловік вовкові ще одну рибку. З’їв вовк і цю.

— Дай іще!

Відрізав чоловік круглий кусень сиру і кинув вовкові. З’їв вовк і сир. І так наївся досхочу.

Іде чоловік додому, плететься за ним і вовк. На небі світить повний місяць. Проходять чоловік і вовк коло води, світиться місяць колесом білим у воді, а вовк питає:

— Чи можу я взяти собі той сир?

— Можеш, але мусиш вихлебтати всю воду.

Хлебче, хлебче вовк, уже його лютим холодом прошпарило, а до сиру дохлебтатися не може.

Ще, може, й сьогодні хлебче воду, якщо не вихлебтав.

Аудіозапис української народної казки “Вовк та чоловік”

Аудіозапис української народної казки “Вовк та чоловік”

Наші партнери

Not only pot

Вироби ручної роботи для створення затишку у вашому домі

Джерела та збірки:

Текст української народної казки "Вовк та чоловік" входить до таких джерел та збірок:

  • З живого джерела. Українські народні казки в записах, переказах та публікаціях українських письменників. — Київ: "Радянська школа" , 1990.

Поділитися