Підтримати
  1. Головна>
  2. Казки>
  3. Вовк та чоловік

Вовк та чоловік

Зустрів одного разу вовк старого жебрака:

— Я тебе з’їм!

— Мене? Видиш, який я худий: кістки та шкіра. Не посмакує тобі моє м’ясо. Я тобі дам пораду, кого їсти.

— Кого?

— У лісі люди рубають дрова. Позирай добре: від котрого найдальше летять тріски, того їж! У нього м’ясо смачне.

Побіг вовк до лісу, виліз на високого граба, дивиться, котрий чоловік найдужче рубає дерево, звідки найдальше летять тріски. Дивився, дивився, доки не побачив одного молодого, високого, широкого в плечах лісоруба. Той мав рукави закачані, сокира вістрям виблискувала, а тріски летіли, як білі птахи.

Прийшов до чоловіка вовк і каже:

— Я тебе з’їм!

— Хочеш мене з’їсти? Добре! Тільки мало почекай, доки я помиюся і помолюся. Я не звір, мені треба до смерті приладитися.

— Добре, я почекаю! Тільки недовго!

Пішов чоловік у гущавину, вирубав собі замашну палицю, взяв сокиру й іде. Вовк дивиться на чоловіка і питає:

— Нащо тобі палиця? Може, будеш мене бити?

— Де би я тебе бив? Я помився, а зараз дай мені твого хвоста руки витерти!

Обернувся вовк хвостом до чоловіка, обкрутив чоловік хвостище довкола лівої руки, правою сягнув так, що палиця у вовка на хребті затріщала. Бив, бив, бив так, що вовк усі зірки на небі бачив.

Вовчисько застогнав:

— Та чи не казав я, що ти мене будеш бити! Йой, йой, йой!.. Пусти, пусти, я вже буду чесний! Тільки дай мені щось закусити, бо я вже і битий, і голодний.

Випустив з рук чоловік вовка. Прийшли разом до колиби, розпалили вогонь, напекли риби. Кинув чоловік вовкові рибину.

— Дай іще!

Кинув чоловік вовкові ще одну рибку. З’їв вовк і цю.

— Дай іще!

Відрізав чоловік круглий кусень сиру і кинув вовкові. З’їв вовк і сир. І так наївся досхочу.

Іде чоловік додому, плететься за ним і вовк. На небі світить повний місяць. Проходять чоловік і вовк коло води, світиться місяць колесом білим у воді, а вовк питає:

— Чи можу я взяти собі той сир?

— Можеш, але мусиш вихлебтати всю воду.

Хлебче, хлебче вовк, уже його лютим холодом прошпарило, а до сиру дохлебтатися не може.

Ще, може, й сьогодні хлебче воду, якщо не вихлебтав.

Аудіозапис української народної казки “Вовк та чоловік”

Аудіозапис української народної казки “Вовк та чоловік”

Джерела та збірки:

Текст української народної казки "Вовк та чоловік" входить до таких джерел та збірок:

  • З живого джерела. Українські народні казки в записах, переказах та публікаціях українських письменників. — Київ: "Радянська школа" , 1990.

Поділитися