Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш

— Дунаю, Дунаю, чему смутен течеш?
— Ой як мні, Дунаю, не смутному течи,
Що дно моє точуть студені криниці,
А посередині біла рибка мутить,
На версі Дунаю три роти ту стоють:
Перша рота турецька, друга рота татарська, третя рота волоська.
В турецькі ми роті шаблями шермують,
В татарські ми роті стрілками стріляють,
В волоські ми роті Штефан-воевода,
В Штефанові роті та дівонька плачеть,
Та дівонька плачеть, плачучи, повідат:
—Штефане, Штефане, Штефан-воєвода,
Альбо мені пуйми, альбо мене лиши. —
А што ми одречет Штефан-воєвода?
— Красна дівонице, пуйміл би я тебе,
Пуймил би я тебе, неровная ми єс. —
Што рекла дівонька? — Пусти мня, Штефане!
Скочу я у Дунай, у Дунай глубокий,
Ах, хто мня достанет,то єго я буду. —
Не хто мя доплинул, красную дівоньку,
Доплинул дівоньку Штефан-воєвода.
І узял дівоньку за білую руку:
—Дівонько-душенько, миленька ми будеш.

Запис виконання балади “Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш”