Ой, не ходи, Грицю

Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці,
Бо на вечорницях дівки чарівниці!
Одна дівчина чорнобривая
Та я чарівниченька справедливая.[1]

У неділю рано зілля копала,
А у понеділок переполоскала,
А у вівторок зілля варила,
А в середу рано Гриця отруїла.

Прийшов четвер – та вже Гриць умер,
Прийшла п’ятниця – поховали Гриця.
А в суботу рано мати дочку била:
- Нащо ти, дочко, Гриця отруїла?

- Ой, мати, мати, жаль ваги не має,
Нехай же Гриць разом та двох не кохає!
Нехай він не буде ні їй, ні мені,
Нехай достанеться він сирій землі!

- Оце тобі, Грицю, я так ізробила,
Що через тебе мене мати била!
Оце ж тобі, Грицю, за теє заплата –
Із чотирьох дощок дубовая хата!

Примітки

Останні два рядки кожного стовпчика повторюються двічі.

[1] Інші варіації тексту двох останніх рядків стовпчика

Котрая дівчина чорні брови має,
То тая дівчина усі чари знає.

Котра дівчина чари добре знала,
Вона ж того Гриця та й причарувала.

Запис балади “Ой, не ходи, Грицю” у виконанні Діани Петриненко

Запис балади “Ой, не ходи, Грицю” у виконанні Раїси Кириченко