Ішов козак дорогою

Ішов козак дорогою,
Дорогою широкою,
Долиною глибокою.
А в долині керниченька,
Кругом неї травиченька.
Прип'яв козак кониченька,
Прип'яв козак вороного
До явора зеленого,
До пакола дубового,
А сам пішов у лісочок,
До дівчини на часочок.
Чи спав, не спав, прокинувся,
На коника подивився –
Нема коня вороного,
Ні пакола дубового,
НІ явора зеленого:
Турки ішли, коня взяли,
А явора ізрубали,
А пакола закопали,
А удила заховали.