Ходив, блудив молодий козак по Дону

Ходив, блудив молодий козак по Дону,
Пришатався, примотався ік самому Дунаю:
«Славні-хлопці-перевозці, перевезіть мене на той бік Дунаю,
А я вам сімсот рублів заплатю,
А що мало-небагато – до тисячі доложу».
Оглянеться добрий молодець, аж немає ніт нічого.
«Що мені робити? Чи плакати, чи тужити,
Чи, обнявши свою головоньку, та йти у військо служити?»
«Ото ж тобі, ти, добрий молодець, ні плакати, ні тужить,
А то ж тобі, ти, добрий молодець, аж три дороги лежить:
Одна дорога – до отця, до матки,
А друга дорога – до роду, до племня,
А третя дорога – до жінки молодої».
«Ой ішов би я до отця, до матері –
Отець-мати померли,
Пішов би я до роду, до племня –
А рід-племня не прийма,
Пішов би я да до жінки молодої –
Жінка молода заміж пішла».
Ой у степу криниченька – там дівчина воду брала,
Вона мені, молодому, шляхи розказала:
«Славний молодець, тобі не плакать, ні тужить,
То ж тобі аж три дороги лежить:
Одна – на Дін, а другая – в Крим, а третяя – у Запоріжжя».