Наступає чорна хмара

Наступає чорна хмара,
А другая синя,
Не заступить син за батька,
А батько за сина.
Женуть батька в степ косити,
Сина – молотити,
Третю дочку-паняночку –
Тютюну садити.
А невістку з свекрухою
У лан жита жати.
Сіли вони обідати,–
Гіркий наш обіде!
Озирнуться позад себе –
Аж окомо[н] їде.
Під'їжджає пан окомон,
Канчук розпускає:
«Чому, чому, білозірці,
Усіх вас немає?»
«Окомоне, добродію,
Що маєм робити?
Покидали малих діток,
Нікому глядіти».
«А я велю малих діток
В ставках потопити
Та всім, же вам, білозірцям,
В роботу ходити».
У нашої окомонши
Червона спідниця,–
Ой виходять білозірці,
Як сходить зірниця.
У нашого оконома
Сивая кобила,–
ОЙ побила білозірців
Лихая година.
У нашого Білоз[е]ра
Червоная хустка,–
Остається в Білоз[е]ра.
Не 'дна хата пустка.
У нашої окомонши
Уподовж мережки,–
Йдуть додому білозірці,
Як не видно стежки.