- Головна>
- Пісні>
- Епічні пісні>
- Історичні пісні>
- Ой Мазепо, ой Мазепо, хоць ти і гетьмане
Ой Мазепо, ой Мазепо, хоць ти і гетьмане
А
Ой Мазепо, ой Мазепо, хоць ти і гетьмане, Але ж [бо] ти, мій Мазепо, ізрадливий пане. Ти, Мазепо, ізрадливий, з шведом ся складаєш, Ти на царя восточного руку підіймаєш. Підняв же ти орду на нас, наробив тривоги, Ой будеш ти отвічати на тім світі Богу. Як той Іскра з Кочубеєм твою зраду знали Та об тої, об ізраді, царю знати дали. Цар, учувши об ізраді, не хтів віри дати, Здумав Іскру з Кочубеєм к Мазепі послати. Як убачив їх Мазепа, кріпко звеселився, Кочубей же із Іскрою слізьми залилися. Хоць всі пани сенатори, усі бенкет мали, Кочубея ж із Іскрою усі забували. Тільки знав їх щиру правду Апостол Данило, Що їм стати за Вкраїну було дуже мило. Ой в Києві на Подолі порубані груші,– Погубив же пес Мазепа невиннії душі. Ой вигорів весь Батурин, зосталася хата,– Та вже ж твоя, псе Мазепо, і душа проклята. Був у тебе, псе Мазепо, один хлопець німець, Пішло твоє, псе Мазепо, усе добро нівець. Бог помстив за того Іскру і за Кочубея, Покарав же тебе хутко, бісова злодія.
Б
Мазепо гетьмане, ізрадливий пане! Злеє починаєш, з шведом накладаєш І на царя восточного руки підіймаєш. Підняв єси орду, ізробив тривогу! А при тій ізміні був Кочубей да Іскра: Пішли ж вони з-під Полтави да до царя знишка. А цар віри не діняв, до Мазепи одіслав: Скоро ж їх Мазепа взрів – барзо звеселився, А Кочубей із Іскрою сльозами облився. Усі пани сенатори, усі бенкет мали, Кочубея ж із Іскрою барзо забували. Тільки ти їх не забув, миргородський пане, Що Кочубей із Іскрою за Вкраїну стали! У Києві на Подолі порубані груші,– Погубив же пес Мазепа невиннії душі! Ой вигорів весь Батурин, зісталася хата,– Да вже ж твоя, псе Мазепо, і душа проклята! Був у тебе, псе Мазепо, один хлопець німець, Пішло ж твоє, псСе Мазепо, усе добро нівець!
Наші партнери
Вироби ручної роботи для створення затишку у вашому домі