Ой на горі огонь горить, а в долині димно

Ой на горі огонь горить, а в долині димно,
Як убили Базилевців — усім панам дивно.
Ой послала Мар’януша своїх караульців:
— А підіть ви, караульці, череду займіте! —
Та як пішли караульці череду займати, —
Козаченьки-турбаївці з кіллям набігати.
Одчинила Мар’януша вікно на болону, —
Обступили турбаївці з кіллям коло двору.
— Ненько ж моя, брати мої, срібло виносіте,
Козаченьків-турбаївців вірненько просіте.
— Ой чому ж ти, Мар’януша, вперед не прохала,
Козацького да указу чому не слухала?
Ой у тебе, Мар’януша, погнили півмітки,
А то ж пряли наші жінки, пряли наші дітки.
Ой у тебе, Мар’януша, півмітки погнили,
А у наших та діточок рученьки боліли. —
Як ударив пан Помазан по великих вікнах, —
Посипались склянки-брязки до Мар’яни в личко.
Од Турбаїв до болоні накопані шанці, —
Ой убили Базилевців у п’ятницю вранці.
Ой у тої Мар’януші вишита мережка,
Ой убили Базилевців — кривавая стежка.
Ой у тої Мар’януші червоная стрічка,
А де везли Базилевців — кривавая річка.