Ой що то за крячок

(Пісня про взяття Азова)

А

Ой що то за крячок,
Що по морю літає?
Ой що то за бурлачок
Да молодців збирає?
Збирайтеся, братця,
Все народ майстеровий,
Зділаємо, братця,
Півтораста возів.
Да накупимо ми, братця,
Півтораста пар волів!
Посадимо ми, братця,
По семи молодців,
А по восьмому —
Поганяльничку,
По дев’ятому —
Кашоварничку,
А по десятому —
Для сторожності!
Поїдемо, братця,
У славний город, у Азов
І станемо ми, братця,
У дванадцять рядів!
Виходять, братця,
Азовськії купці:
— Показуйте ви,
Славні чумаченьки,
Славний товар із возів.
— Ой єсть у нас
Лисиці, куниці,
Ще й чорні соболі,
Да до завтрого не покажем. —
Ой купці пішли ночувать...
А вставайте, милі братця,
Потихесеньку,
Заряжайте ружжя
Помалесеньку!
Да тоді тряхнули
Да й узяли Азов!

Б

Ой як крикнув та гукнув сам отаман полковой:
«Собирайтесь, братці, все народ майстеровой,
Та зробимо, братці, півтораста возов,
Та купимо, братці, три сотні волов,
Та наймемо, братці, по семи молодцов,
Та підемо, братці, аж у город у Азов,
Та станемо, братці, сподовж улицями,
Та вийде до нас, братці, найбагатший купець,
Та стане нас питать, братці, що за товар у возах,
Та будемо казать, братці, що у нас товар дорогий:
Все куниці і лисиці і чорнії соболі».
«Ви, ребята, ви мої, привертайте ко мні,
А я завтра поутру весь товар закуплю».
Не діждались ми утра – всю орду зайняли.