Ой високо сонце сходить, низенько ложиться

Ой високо сонце сходить, низенько ложиться,
Ой де то наш Семен Палій тепер журиться.
Ой високо сонце сходить, низенько заходить,
Ой десь то наш Семен Палій по Сибіру бродить.
«Ой ти, хлопче, малий хлопче, ти, вірний Самусю,
Ой ходімо до каплиці Богу помолюся,
Ой Богові помолюся, святим поклонюся,
Зледащів же я, понурий, стареньким здаюся.
Хоць старенький не старенький, молитися мушу,
Нехай спасе Боже сильний мою грішну душу».
Ой натягнув йому хлопець та сірую свиту,
Ой дав йому в ліву руку яловую віту.
Пішов, пішов Семен Палій Богові молиться,
Ні то Богові молиться, ані то журиться.
Вернувсь Палій у своїй хаті та й сів у повіті,
На бандуру виграває: «Лихо жити в світі!
Інший, душу знапастивши, по світу гуляє,
Інший, живши у Сибіру, сльози проливає.
Я на Бога надіюся, що того діждуся,
Що я тільки на Вкраїну живий повернуся».