Прип'яв коня до пакола

Прип'яв коня до пакола,
До пакола дубового,
До аркана шовкового.
Прип'яв коня до ліщини,
А сам пішов до дівчини.
Ішов яром, дорогою,
Аж у яру огонь горить,
Коло огню турчин сидить,
А перед ним дівка стоїть;
Дівка стоїть, косу чеше,
Косу чеше гребінкою,
Примочує горілкою:
«Ой ти, коса, ти русая,
За кого ж ти заручена!»
«Заручена за турчина,
Засватана за татарина,
Записана за писаря».
«Ой ти, дівко семилітко,
Загадаю тобі сім загадок.
Одгадаєш – моя будеш,
Не д'гадаєш - дурна будеш:
А що в'ється круг деревця,
А що росте без корінця,
А що цвіте без насіння,
А що біжить без прогону,
А що гріє без жарини,
А хто живе без дружини,
А що грає – голос має?»
«Хміль в'ється круг деревця,
Камінь росте без корінця,
Верба цвіте без насіння,
Вода біжить без прогону,
Сонце гріє без жарини,
Холост парень без дружини,
Скрипка грає – голос має».