Там у полі сніжок трясе

Там у полі сніжок трясе,
Ой там жовняр коня пасе.
Пасе, пасе, в руках водить,
Шабелькою вогень робить.
А фусточков піддуває,
Свої рани зогріває:
«Рани ж мої коханії,
Шабелькою рубанії».
Пішов жовняр на долину
Та ліг спати на годину.
Нещаслива годинонька,
Десь сі взяла дівчинонька,
Ой вирвала пшениченьку
Та вдарила по личеньку:
«Годі, жовняр, годі спати,
Бо йдуть турки рабувати».