За горою, за крутою

(Пісня про вбивство пана Селівановича)

За горою за крутою

Косарики косять

Та у пана Саливона

Собі хліба просять.

Ой косили косарики

Півтори неділі, —

Не бачили косарики

Хліба ні скорини.

Ой косили косарики

Та радили раду, —

Та й убили Саливона

За усю громаду.

А в нашого пана

Плетені тини, —

Оце тобі, вражий пане,

Хазяйськії сини!

У нашого пана

Побиті кілочки, —

Оце тобі, вражий пане,

Хазяйськії дочки!

У Києві огонь горить —

В Дорогинці димно, —

Як убили Саливона,

Усім панам дивно.

В його дочки Галюточки
На голові стрічки, —

Куди тягли Саливона —

Кров’янії річки.

В його дочки Галюточки

В поділках мережки, —

Куди тягли Саливона —

Кров’янії стежки.

Ой убито, вбито,

На ввесь двір простягся.

Його синок Іванюша

За серденько взявся.