Гоп-гоп, козуню

Гоп-гоп, козуню,
Гоп-гоп, сіренька, гоп-гоп, біленька.
Ой розходилася, розвеселилася,
По сьому дому, по веселому.
Ой поклонися свому господару,
І жінці його, і дітям його!
Гоп-гоп, козуню,
Гоп-гоп, сіренька, гоп-гоп, біленька.
Де коза стопою, там жито копою,
Де коза рогом, там жито стогом.
Де коза ходить, там жито родить.
Гоп-гоп, козуню,
Гоп-гоп, сіренька, гоп-гоп, біленька.
Послухай, козуню, де в дзвони звонять,
Де в бубни бубнять, де в скрипки грають
Гоп-гоп, козуню,
Гоп-гоп, сіренька, гоп-гоп, біленька!
Погляди на гради, чи нема зради?
Старая баба, то тая зрада,
Солому січе, пироги пече,
А сіно смажить, пироги мастить.
Гоп-гоп, козуню,
Гоп-гоп, сіренька, гоп-гоп, біленька!
Вискочив вовчок, за козу чок-чок,
А вовченята — за козенята.
Мудрая козуня догадалася,
В темнії лози сховалася.
Уже не бійся ні в полі ловця,
Ні в лісі стрільця.
Одно боюся старого діда,
Сивобородого.
Той мене заб’є з тупого лучка,
З правого плечка.
Гоп-гоп, козуню,
Гоп-гоп, сіренька, гоп-гоп, біленька!
У нашої козоньки чотири ніженьки.
Гоп-гоп, козуню...