Домашнє господарство, речі побуту

Господар, ґазда, хазяїн

Без ґазди які жінці гаразди.

Без господаря двір плаче, а без господині - хата. / Без хазяїна двір, а без хазяйки хата плаче. / Без хазяїна двір плаче, а без хазяйки хата. / Без хазяїна й двір плаче. / Без хазяїна товар плаче. / За господарем тік плаче, а за господинею - піч. / Дім без господаря плаче.

Без хазяїна і хата сиротина. / Без хазяїна - земля сиротина. / Без хазяїна - дім сиротина.

Без хазяїна чужі руки - круки. / Без хазяїна чужі руки - кочерга.

Був колись хазяїн, а тепер бовкуном їздить.

Буду у попіл умочати, та знатиму, що сам собі хазяїн.

В доброго хазяїна й соломинка не пропаде.

Всякий двір хазяйський оком держиться.

Ґазда по судах не біжить, бо ґаздівство в руках держить.

Ґазда умирає, а ґаздиня другого шукає.

Ґазду можна пізнати по дворові, а ґаздиню по коморі.

Господар аж тоді стайню замикає, як коней вже немає. / Господар стайню тоді замкнув, як злодій вже коні вкрав.

Господар без жінки, як без очей.

Господарі - за гріш по парі.

Господар з тебе кепський, як з собачого хвоста сито.

Господар на всю губу. / Хазяїн на всю губу.

Господар перший встає, останній лягає.

Господар, що свині попродав. / Господар - свині попродав.

Господаря видно по господарству.

Господар, як чиряк, де схоче, там і сяде.

Господаря пізнають по воротах.

Де господар добре робить, там і поле буйно родить. / Де господар добре ходить, там і нивка добре родить. / Де господар не ходить, там нивка не родить. / Де господар не ходить, там ся хліб не родить. / Де господар ходить, там жито родить. / Де хазяїн походить, там сто кіп уродить. / Де хазяїн ходить, там і хлібець родить.

Де два господарі, там ладу немає. / Де два ґазди, там ладу немає. / Де нема ґазди, там ладу не жди.

Добрий хазяїн рук не покладає.

Добрий хазяїн ізбере, а поганий розгребе.

Дурний хазяїн каже: “На наш вік стане, а після нас хоч трава не рости”.

За добрим господарем і свиня господиня.

За добрим господарем і худоба сумує.

З ґаздами - ґазда, з панами - пан, а з свинями - свиня.

Кепський господар, як десять робіт зачинає, а жодної не кінчає.

Кепський то господар, що в своїй хаті змокне. / Поганий господар і в своїй хаті змокне.

Коли господар сидить на печі, то пусто в хліві.

Коли повна фляша і погар, тим ся хвалить господар.

На готовім і циган господар.

Не господар, коли вітер у повітці гуляє.

Не дім господаря красить, а господар дім.

Не жалій хазяїна, їж картоплю з лушпиною. / Не жалій хазяйку, їж картоплю з лушпайкою.

Не той господар, що збере господарство, а той, що готове забержить.

Не той господар землі, що по ній броде, а той, хто на ній за плугом ходе. / Не той господар, що по землі бродить, а той, хто по ній за плугом ходить.

Од господаря повинно пахнути вітром, а од господині - димом.

Обіцяв хазяїн дати, тільки велів заждати.

Пізнати ґазду по оборі й по коморі. / По дворі пізнати порядного ґазду.

Справний господар у руках носить ніж, а у шапці - голку.

У дурного хазяїна і колесо з воза вкрадуть. / У ледачого хазяїна і чоботи з ніг вкрадуть.

У гарного хазяїна свиня - господиня, а в чорт батька зна якого й віл звалиться.

Хазяїна і собака знає.

Хазяїна око товар живить.

Хазяїн на чуже рота роззявив.

Хоч господар рано мене збудив, то я собі в обуванні надолужив.

Хоче бути ґаздов, а не вміє коневі хвоста зав’язати.

Хто валяється під столом, тому повік не бути хазяїном.

Хто набакир шапку носить, той господарем не буде.

Що то за господар, що свого добра не глядить.

Який хазяїн, такі і слуги. / Який господар, такий і дім.

Як маєш бути злим господарем, то волій буть добрим челядником.

Господиня, ґаздиня, хазяйка

Без господині хата пустков смердить. / Без господині хата - що день без сонця.

Без хазяйки хата не метена.

Без хазяйки хата плаче. / За господинев у хаті всі кути плачуть.

Буду господиня хоть над одним горшком.

Господиня в дому - покрова всьому. / Хазяйка в дому - покрова всьому. / Хазяйкою дім стоїть.

Ґаздиня: три городи - одна диня. / Ґаздиня: два городи одна диня. / Ґаздиня: при загородки - єдна диня. / Господиня: два городи - одна диня. / Господиня: три городи - одна диня. / Господиня: сорок грядок - одна диня. / Господиня: на весь город одна диня. / Господиня: сім городів - одна диня. / Ти така господиня, як два городи, а одна диня.

Господиня три вугли в хаті тримає, а господар лиш один.

Господиня, коли повна скриня.

Два дими, два когути і дві господині ніколи не погодяться. / Два когути на однім подвір’ю та й дві господині не згодяться ні завтра, ні нині. / Два півні і дві господині не згодяться ні завтра, ні нині. / Два когути, два дими, дві господині ніколи не погодяться.

Дві господині в хаті не дадуть ради кошеняті. / Осталася одна в хаті, не дасть ради кошеняті.

Де багато господинь, там хата не метена. / Де багацько господинь, там хата не метена. / Де дві господині, там хата не метена. / Де дві ґаздині, там хата не метена. / Де дві хазяйки в хаті, там хата не метена. / Де дві ґаздині, там каша не солена і хата не метена. / Три хазяйки в хаті, а хата не метена. / Де багацько господинь, то ту хату хоч покинь. / Де дві ґаздині, там голодні й свині.

Добре господині, коли повно в скрині. / Добре господині, як повно у скрині. / Добре господині, коли повно в судині. / Добра господиня, коли повна скриня. / Як повно в судині, жінка господиня. / Мудра господиня, як є повна скриня. / Коли є муки повна скриня, то й свиня господиня.

Лиха та господиня, що кури на пашу гонить.

Лучче будь гарною наймичкою, ніж ледачою хазяйкою.

У доброї господині і півень несеться.

У доброї господині нема ніколи по обіді.

У хорошої хазяйки хата - то повна чаша.

Широка господиня, аж з постелі ноги висять.

Що з маєтку, як господині нема.

Господарювати, хазяйнувати, ґаздувати

Вже би ґаздував, а ще му молоко мамине під носом.

Він би собі ґаздував, якби віко жита мав.

Догосподарювався до дідівської торби.

Дохазяйнувалась Гапка до чортового батька.

Наґаздував, як пес, за плугом ходячи.

По-старому ґаздувати, як каміння глодати.

Почав ґаздувати і не стало йому хліба.

Як будеш ґаздувати, так будеш і мати.

Господарський, хазяйський

Від хазяйського ока кінь добріє.

Всякий двір хазяйським оком держиться.

Господарське око бачить глибоко.

Господарський хліб не білий, але ситий.

Хазяйське око догляне більше, як чотири наймити.

Хазяйське око товар живить. / Хазяйським оком худоба сита.

Господарство, хазяйство

В господарстві, як у млині, все щось туркоче.

Все своє господарство забрав з собою.

В хазяйстві все знадобиться.

Господарство вести - не лапті плести.

Гультяйство губить хазяйство.

До господарства треба також доброї голови.

Мале господарство - малий клопіт, а велике господарство - великий клопіт.

Моє господарство - в міх та й на плечі.

На моїм господарстві ніщо не проросте.

Не в дорогу вдавайся, а в хазяйстві кохайся.

Оставайся хазяйнувати - мишам волі не давати.

Підеш дідовим шляхом - піде хазяйство прахом.

Привикай до господарства змолоду, то не будеш знати на старість голоду.

Хазяйство мовчить, та шийку тоншить.

Догляд, доглядати

Без догляду земля - кругла сиротина.

Без догляду немає ладу.

Де оком не доглянеш, там калиткою доплатиш.

Не доглянеш оком - заплатиш боком.

Хто на чім стоїть, той того й глядить.

Пильнувати

Бити того, хто не пильнує свого.

Двір, подвір’я

В своєму двору і в собаки хвіст трубою. / На своїм подвір’ї і собака пан.

І хвоста нема в дворі.

Колись і на моїм подвір’ї буде худоба.

Коло двора нечиста ма й кола. / Коло двора чортма й кола.

Менше на дворі - легше в голові.

На чужім подвір’ю і тріски б’ють.

Нема у мене ні кола, ні двора, увесь тут. / Ні кола, ні двора, ні рогатого вола. / Ні шорстинки у дворі: голий, як бубон. / Ні кола, ні двора.

Роби надворі - буде і в коморі.

Свій двір мете, а на чужий сміття мече.

Статок у дворі, а пискарі в коморі.

у всякім подвір’ї є своє повір’я.

Чи таке долище, чи таке дворище?

Чий то двір, того й палаци.

Добро

В своїм добрі всяк хазяїн.

Добра такого: не знає, в чому й сходить.

Добра, як з курки молока, а з верби петрушки.

Зарився в добрі, як свиня в багні.

Знати своє добро і в калюжі.

За чуже добро вилізе добро. / Чуже добро ребром вилізе. / Чуже добро боком вилізе. / Чуже боком вилізе.

З чужого добра не стоїть двора. / З чужого добра не здобудеш.

Кому те добро достанеться, що нема нічого. Прийде голий, забере в пазуху та й понесе.

Не те добро, що припасеш, а те, що наживеш. / Не те добро, що принесеш, а те, що наживеш.

На чужому коні не наїздишся, чужим добром не нахвалишся.

Тільки й того добра, що на мені.

Чуже добро в користь не іде.

Чуже добро - голодному страва.

Чуже добро не нагріє.

Чуже добро - попід очима мокро.

Чуже добро страхом огороджене.

Чуже добро - чужі й сльози.

Чужим добром не забагатієш. / Чужим добром не споживеш. / Чужим добром ситий не будеш.

Чужим добром підносять відром.

Як піде добро в двір, то саме йде, а як піде з двору, то хоч і ворота зачини, а не спиниш.

Маєток

З чого збив маєтки, як не з чужої кривди. / Набив маєток з чужих мозолів.

І маєток людей з’їдає.

Хата

Аби хата, буде досвітчана мати.

Без стовпів хата не стоїть.

Бодай і пес свою хату мав! / Бодай і собака свою хату мала. / Була б у собаки хата! / Була в Сірка своя хата. / Не мав пес хати та й не буде мати.

Будуй хату хоть з лободи, а в комірне не йди. / Збудуй хатку з маковини та для любої дівчини.

Ваша хата, ваша й правда. / Чия хата, того й правда.

Ваша хата - мій верх. / Мій верх і заткало.

В дощ хату не покривають, а в погоду й сама не капає. / Під дощ хати не криють, а коли ясно, і сама не тече.

Видко й хати, та далеко чухрати.

В порожній хаті сумно й спати.

В хаті наче гуси ночували.

В хаті, як у віночку; хліб випечений, як сонце. / В хаті, як у віночку, і сама сидить, як квіточка. / У хаті в неї, як у віночку: хліб випечений, як сонце, сама сидить, як квіточка. / В хаті, як у дзеркалі. / В хаті, як у загаті.

Дай, Боже, одежу шиту, а хату криту. / Найліпша хата крита, а сукмана шита.

Де будь, там будь, а свій кут не гудь.

Де мир, там і лад, там є в хаті благодать.

Де хата не метена, там дівка не плетена.

Де хатка, там і паніматка.

Дорогая тая хатка, де родила мене матка.

Друга хатка - інша гадка. / Нова хатка - нова гадка.

Живеш, як у решеті: відки вітер не подме, то повна хата холоду.

За людьми і хата не згорить.

Зимою й собака хату ставить. / І собака каже: щоб літа діждати, то буду хату будувати.

З хати димом, а з двору вітром. / З хати димом, з двору вітром - к чортовій матері!

Із хати світа не оглянеш.

Купуй хату криту, а свиту шиту.

Коли з топленої хати іде, то й двері кидає.

Люди добрі, хата тепла. / Люди добрі, хата тепла, чого їхать, чом не зостаться. / Люди добрі, тепла хата, є що їсти, є де спати - хоч зимуйте. / Люди добрі, хата тепла, кабаки доволі.

Моя хата скраю. / Моя хата скраю - я нічого не знаю. / Наша хата з краю, я нічого не знаю.

Моя хата небом крита, землею підбита, вітром загороджена. / Там така хата: вітром обгороджена, небом укрита.

Надворі дує, а в хаті чує. / Надворі потеплішає, то й хата порозумнішає.

На ката й хата, як топить нічим.

На льоду тільки дурний хату ставить.

На розтвір стоїть лише пуста хата.

Наша хата з холодом не спориться: як надворі тепло, то й у нас тепло, а як холодно, то й у нас теж.

Не будуй хати з піску. / Хата на піску довго не устоїть.

Не взявшись за сокиру, хати не зробиш.

Нема хатки без звадки. / Нема такої хатки, де б не було звадки. / Нема тої хатки, де б не було звадки.

Нестатки гонять з хатки.

Нова хата - велика втрата.

Оце хата! Дві сохи та соломи трохи, та й діти почаділи.

Пахне пусткою в хаті. / Пустка така, що вітер по хаті гонить. / Пусткою хата смердить. / Пусто в хаті, хоч ціпом молоти. / У нас так бідно, хоч ціпом молоти.

Порожньої хати і муха не держиться.

По хаті ходить, а дверей не знайде.

Пусти комірника до хати, а сам іди з хати.

Само нічого до хати не прийде, крім біди.

Така хата тепла, що спотієш дрижачи.

Так то так, та з хати як.

То люди не нашої хати.

Треба йти до господи, щоб не було шкоди. / Піду до господи, щоб не було шкоди.

У веселій хаті веселі люди.

Угли обрубуй, а хату отоплюй.

У крайню хату на ніч не йди.

У нас вітер хату мете, сонечко хліб пече, вода сама ллється, все гаразд ведеться.

Хата багата, а нічого й собаці дати.

Хата велика, є де сісти, та нічого їсти.

Хата господинею красна.

Хата на курячій ніжці. / Хата на курячих ніжках. / Хата там така, як курочка.

Хата не льодовня, не годиться снігу наносить.

Хата - не ворог, коли не запалиш, то не згорить.

Хата - покришка: сусіда не повинна нічого знати.

Хата - як покришка: що зговориш, то в хаті повинно пропасти.

Хати не має, а дверей шукає.

Хату обдирає та сіни лагодить.

Хату руки держать.

Хоч одвірка виймеш, а з хати вийдем.

Хоч у рідного тата, але не моя хата.

Холодно у хаті, що й собаку не вдержиш.

Хто нашу хату минає, той щастя не має.

Хто не ризикує, той хати не збудує.

Чим хата багата, тим і рада.

Чим хата має, тим і приймає. / Що хата має, тим і приймає.

Яка хатка, така й паніматка.

Своя хата

В своїй хаті й угли помагають. / У своїй хаті й кути помагають. / У своїй хаті і кочерга помагає.

В своїй хаті кождий пан.

В своїй хаті легше умирати.

В своїй хаті - своя правда, і сила, і воля.

В своїм дуплі сиди в теплі.

І в тата не своя хата.

І собаці своєї хати хочеться.

Ліпша своя найгірша хата, ніж чужа найпрекрасніша палата. / Ліпша своя хата, як чужа палата. / Ліпша своя хатка, як чужа палатка.

Мусиш привикати, бо не маєш своєї хати.

Своя хата - покришка. / Своя покришка, своя хата. / Своя хата повинна бути покришка. / Своя хата, як покришка: коли прийдеш, прийме. / Своя хата, як покришка: всього переведеться. / Хата - покришка.

Своя хата - не ворог: коли прийдеш, прийме.

Своя хата й своя воля.

Своя хата - своя правда. / Своя хата - своя правда, своя стріха - своя втіха. / Своя хата - своя правда, а комірщина гірка. / Своя стріха - своя правда. / Своя стріха - своя втіха.

Своя хатка - родимая матка. / Своя хатка - як рідная матка.

Своя хата краща від чужих палат кам’яних.

Своя мазанка ліпша чужої світлиці.

Хоч і в брата, та не своя хата.

Чужа хата

Бодай не ходити в чужу хату.

Бодай ніхто не дочекав у чужім кутку вмерти. / Бодай ніхто не діждав у чужім кутку сидіти.

В чужій хаті і тріска б’ється. / В чужій хаті і тріска б’є. / На світі так буває, що в чужій хаті і тріска побиває. / У чужій хаті скіпка б’є.

Не замітай чужої хижі: дивися, чи твоя заметена.

Не надійся на чужу хату, бо під тином доведеться умирати.

Не носи сміття під чужу хату.

Не дай, Боже, в чужій хаті жити, в чужій печі топити.

Збудуй хату з лободи, а до чужої не веди. / Постав хату з лободи, а в чужую не веди.

У чужій хаті худоби не збереш.

Хата чужая - як свекруха лихая. / Чужа хата - як свекруха. / Чужая хата такая, як свекруха лихая.

Чужа хата - велика досада.

Чужа хата - гірше ката. / Чужа хата гірше ката: хоч курінь, аби свій.

Чужа хата не гріє.

Чужу хату топить - свої очі сліпить.

Куток

Свій куток кожному милий.

Ци тут, ци не тут, аби свій кут.

Стріха

На мою стріху мече, а на його паде.

Чужу стріху покриває, а своя тече. / Чужу стріху латає, а своя як решето.

Горище

У нього горище без даху.

Хижа

Згоріла хижка, згоріла книжка, нічим ворожить.

Налагодив дід хижу: то лазили кішки - стали лазить собаки. / Нарядив дід бабі хижу: куди лазили кішки, тепер лазять собаки. / Полагодив дід бабі хижу: то лазили коти, а тепер лазять собаки.

Хижа не тісна, коли челядь не збісна.

Як ніт ґазди в хижі, то і миші по столі скачуть.

Затишок

Захотів пишно, аби затишно. / Най буде не пишно, коли затишно. / Не дбає, щоб пишно, аби затишно. / Не пишно, аби затишно. / Хоч не пишно, аби затишно.

Світлиця

Біля гряниці не випада будувать світлиці.

Дома, дім, домівка

Всюди добре, а дома найліпше. / Де-де, а дома найлучче. / Де добре, добре, а вдома найліпше. / Де не є добре, а вдома краще. / Скрізь добре, а дома ліпше.

Вдома і стіни помагають. / Дома й стіни гріють. / Вдома і солома їдома.

Вдома добра постіль і солома.

В чужому домі будь привітливий, а не примітливий.

Гей, гей, то не дома, куди мацну - все солома. / Гай, гай, та й не дома, де сі рушу, все солома. / Гей, гей, та й не дома.

Горе тому, в кого нема порядку в дому. / Горе тому, що сидить дармо в дому.

Дім на чотирьох ногах.

Дім свій - не ворог. / Домівка - не ворог. / Дім - не ворог, як запалиш, то згорить. / Домівка - не ворог, коли запалиш, то й згорить. / Домівка - не ворог, коли не запалиш, то згорить. / Хата не ворог, коли не запалиш, то не згорить. / Домівка - не ворог, коли не прийдеш, зажди прийме. / Своя хата - не ворог: коли приїдеш - прийме. / Своя хата - не ворог: прийме, коли прийдеш. / Своя хата - не ворог: як прийдеш, то прийме і зігріє. / Свій дім - не ворог. / Свій дім - не ворог: коли прийдеш, то прийме. / Свій дім - не чужий: із нього не підеш.

За морем тепліше, та дома миліше. / За морем, може, й тепліше, зате вдома веселіше.

І заєць має домівку, хоч під кущем.

Лучче дома, ніж на празнику.

Не пізно до свого дому й опівночі.

Спитай у людей, що в тебе дома робиться.

У нього стільки домів, як у зайця ломів.

Чи дома, чи на полі - мені однаково.

Вікно

Вікна посивіли.

Вікна так замерзли, що можна на них саньми їхати.

Не первина вікном з хати утікати.

Чи вже мені будуть вікном двері.

Як почнуть робити вікна та одвірки, то остануться порожні миски та тарілки.

Якби все одно, то лазили б у вікно, а то дверей шукають.

Двері

Злі то двері, котрі який-небудь ключ отвирає.

Ломиться у відкриті двері.

Не можна в двері - я в кватирку.

Не отвирай дверей, як не знаєш кому.

Непрошеним двері отвирають.

Не рипай чужих дверей.

Не пхай пальці межи двері.

Низькі двері вчать покори.

Одчиняй двері, поки одчиняються, бо як зачиняться - не скоро одчиниш.

Припасував лутку до дверей. / Приставив нові двері до старої лазенки.

Скрипучі двері довго висять на завісах.

Відчиняти

Хто торка, тому відчиняють. / Хто стукає, тому отворяють.

Замок

Замок вішають не від злодіїв, а від чесних людей.

Замок для доброго чоловіка. / Замок не для злодія, а для доброго чоловіка. / Від злодія замка нема.

Замок і ключ не зроблені для чесних рук.

Лихий замок, до котрого кождий ключ придасться. / Лихий замок, до котрого кождий ключ підходить. / Злий той замок буває, котрий будь-який ключ отвирає.

Ключ

Золотий ключ кождий замок отворить.

Масний ключик і заіржавлену браму отворить.

Поріг

Зависокі пороги на наші ноги.

Я до порога і біді туди дорога, я у кут, а біда тут.

Я не люблю чужих порогів оббивати.

Стіна

І стіни мають вуха. / Люди забувають, що стіни часто вуха мають. / Стіни вуха мають.

Не сам гвіздок лізе у стіну, його молотком забивають.

Ні тієї стіни не достав, ні од тої стіни не одстав. / Оце зостався: ні теї стіни не достану, ні теї, хоч у той куток головою бийся, хоч у той.

Товста стіна, та не гріє. / Товста стіна да гріє.

Якби стіни вміли говорити, то нелегко було б жити. / Якби стіни вміли говорити, то би не одне сказали.

Піч

Ані печі, ані лави. / Ані печі, ані лави, ані хліба, ані страви.

А я знаю, що він діє, коло печі спину гріє.

В старій печі сам чорт палить.

Гей, коли б оце дома на печі та ще й у просі.

Горе тому, що на печі: сюди пече, туди гаряче: добре тому, що в дорозі, лежить собі на возі.

Дивная річ, що в хаті піч.

Добра річ, як у хаті піч. / Добра то річ, що є в хаті піч.

Добра річ - попоїв та й на піч. / Добра то річ - попоїсти і на піч. / Добра то річ - попоїв та й на піч.

Добре там ся пестити, де піч велика і є кому варити.

З одної печі, та не однакові калачі.

З печі сирого хліба не виймають.

З своєї печі і дим солодкий. / З своєї печі і дим не чадить. / З своєї печі і дим не гіркий.

За ходячим ліс, за лежачим піч.

Лиш на печі вигрієш плечі.

На печі гаряче, а на лавці тісно, на лежанці пече, а на полу смішно.

На печі то й баба хоробра.

Невелика річ, що є в хаті піч. / Не в тім річ, що в хаті піч. / Не в тім річ, що в хаті піч, а біда, як нема. / Не в тім річ, що в хаті піч, а в тім діло, щоб у печі кипіло. / Не чудна річ, що в хаті піч, чудно було б, коли б її не було. / У тім річ, що в хаті піч.

Не в піч замазатися та і не з мосту у воду.

Не хвалися піччю в нетопленій хаті.

Не з одної печі хліб їв.

Ой піч моя, піч! Коли б я на тобі, а ти на мені - славний би козак був з мене.

Піч тучить, а дорога учить.

Піч нам рідна мати.

Пічник додому, а піч додолу.

Піч узимі, а тінь уліті.

Своя піч найліпше гріє.

Хоч три дні не їсти, аби з печі не злізти.

Я сказав би, та піч у хаті. / Сказав би, та піч у хаті.

Кочерга

Без кочерги й ні приступу.

Кочерга - в печі ґаздиня, майстер в своїм ділі. / Кочерга - до печі хазяйка, вона своє діло знає, жар загрібає. / Коцюба - до печі хазяйка, вона своє діло знає, жар загрібає.

У кочерги два кінці: один по мені буде ходитья. другий по тобі. / У кочерги два кінці: один на тебе, а другий на мене.

Товкач

Я як той товкач: що загадають, те й зроблю.

Я й товкач і помело.

Макогін

Макогін - хазяїн у хаті.

Там макогін блудить, де макітра рядить.

У макогонову юшку убрела.

Ліжко

На своєму ліжку простягай і ніжку. / По своєму ліжку простягай ніжку.

Як хто собі ліжко постелить, так і вигріється.

Дзигар (годинник), часи

Дзигар їсти не просить, а свою роботу робить.

Дзигар ні їсть, ані п’є, а все ходить і б’є.

Дзигар усе йде і все на місці стоїть.

На дзигарки треба мати фільварки. / Хто хоче мати дзигарки, повинен мати фільварки.

Поганий дзигар одно показує, а друге б’є.

Часи для краси, а врем’я по сонцю.

Як дзигар накрутиш, так він б’є.

Лучина

За лучинку найде причинку.

Віник

Барвінок на вінок, а полин на віник.

Віник задля сміття виник.

Задали пам’ятку, що до нових віників не забуде. / Знатимеш до нових віників. / Дали в пам’ять, що й до нових віників не забуде. / Пам’ятатимеш до нових віників і до судної дошки, поки аж пороху на очі насиплють. / Тямитиме науку до нових віників. / Тямитимеш до нових віників.

Новий віник добре замітає. / Новий віник по-новому мете.

У нас так ведеться, що хата віником мететься.

Мітла, мести

Вимету разком та вивезу візком.

Всяка мітла по-своєму мете. / Кожна мітла мете по-своєму. / Нова мітла гарно заміта. / Нова мітла по-новому мете. / Кожна нова мітла добре мете. / Нова мітла чисто мете. / Нова мітла добре замітає, бо за собою нічого не лишає. / Нова мітла чисто мете, а обламається - під лавкою валяється.

Перше свій двір позамітай, а потім чужий.

Як мітлою зметено.

Помело

Вона в хаті замість помела.

Прийшло помело, що у вихтя у гостях було.

Сміття

Вимети сміття перш за своєї хати, а опісля заглядай у чужу.

Кождий на своїм сміттю пан.

На батьковому смітнику і півень воєвода.

На вулицю сміття не винось. / Не виноси сміття з хати. / Не носи сміття під чужу хату. / Хату мети, але сміття на вулицю не неси.

Таке догідне, що тільки на смітник повикидати.

Порох

Пороху не дасть упасти.

Рогожа

Своя рогіжка красніша від чужого килима.

Рядно

Накрив мокрим рядном. / Накрив мокрим рядном та ще й помелом.

Тягни рядно, на двох одно.

Комора

В коморі пусто, в стодолі порожньо, а в хаті лиш одна верета.

В мене дві повні комори: в одній злидні, в другій горе. / В мене три повні комори: в одній вітер, в другій збитий горнець на мак, а третя стоїть так. / Багато я маю - аж три клуні хліба: в одній вітер, в другій мак, а третя стоїть так.

В порожню комору вовк не лізе.

Запоможе Бог у чужій коморі.

На пусту комору замка не вішають.

Нові одвірки до старої комірки.

Роби надворі - буде й у коморі.

Хотів піти у комору, та не втрапив у котору.

Стодола

В пустій стодолі горобці не тримаються. / В порожній стодолі і горобці не тримаються. / В пустій стодолі і миш не витримає. / З пустої стодоли пусті горобці.

Бочка

Бездонної бочки не наллєш. / Бездонну бочку водою не наповниш. / Дірявої бочки не наповниш. / Діряву бочку кілько хоч наливай, то все витече.

Бочка меду, та ложка дьогтю.

За передом бочка з медом.

Лучче в бочці, ніж у чужій глотці.

Пізно берегти вино, коли бочка порожня.

Порожня бочка дзвенить, а повна мовчить. / В порожній бочці дзвону много. / З порожньої бочки багато шуму. / Порожня бочка все дуднить. / Порожня бочка гучить, а повна мовчить. / Порожня бочка дуднить, а повна мовчить. / Повна бочка мовчить, а порожня кричить. / Порожня бочка міцно гримить. / Порожня бочка все голосніша, ніж повна. / Порожня бочка міцно гримить. / Порожніша бочка голосніше дзвенить.

Тим бочка смердить, чим налита.

Там бочка горілчана.

То бочка без дна.

Квач

Казали люди: квач притикою не буде.

Міх, мішок

Всі кинулись туди - і міх і трава.

Дірявого міха ніхто не напхає. / Дірявого міха не напхаєш. / Дірявого мішка не насиплеш. / Дірявого міха іще ніхто не наповнив. / Дірявого міха нігди не наповнити. / Діравий мішок ніхто не годен наповнити. / Діравого мішка не наповниш. / Порожнього міха не надуть, коли пораз дірки йдуть. / Судна діравого не наповниш. / Судна діравого ніхто не наповнить.

Довелося мішкові кошелем стати.

Кого налякав міх, тому і торби страшно. / Налякав міх, то й торби страшно. / Налякав міх, тепер торби боїться.

Кому міх тяжить, того й торба страшить.

Купіть собі міх та й не робіть з мене сміх.

Мішок, та не зав’язаний.

Мішок з половою.

Не розв’язуй мішка, бо як посиплеться, то й не збереш.

Ні в горшку, ні в мішку.

Пішов з пустим міхом та на порожні клуні.

Поки мішка чують, поти шанують.

Покіль було в мішку жито, то гуляло знаменито.

Порожній мішок плечі муляє.

Пустий мішок введе в грішок.

Свариться за міх, а в міху нічого ніт.

Сім мішків гречаної вовни.

Спідтишка мішки рве. / Так, як свиня: спідтишка мішки рве.

Старого мішка не залатаєш.

Сьогодні з мішком, а завтра з торбинкою. / Завтра з мішком.

Шовковою ниткою мішка не зашивай.

Як пішла пішком, так і прийшла з порожнім мішком.

Який мішок, така й латка.

Скриня

Сховав у свинську скриню. / Сховав у стару скриню.

Як повна скриня, то й миш господиня. / Як повна скриня, то і миш ґаздиня.

Судно

У великому судні, та на самому дні.

Ківш

Хоч поганий ківш, да без його гірш.

Лантух

Де можна лантух, там торби не треба. / Де можна в торбу, там лантух не потрібен.

Корито

Кождого до свого корита тягне.

Ступа

І в ступі його не трапиш. / І в ступі не влучиш. / Його і в ступі не влучиш. / Його і в ступі товкачем не влучиш. / Його і в ступі товкачем не попадеш. / Такий, що і в ступі не влучиш.

Такі заступники у нас ступов стоять.

Товче воду в ступі. / Він товче воду у ступі. / Стовкла воду в ступі. / Товчи воду в ступі. / Товчи воду - вода й буде. / У ступі води не втовчеш.

Хоч у ступу всадіть та пирогами годуйте, все буде однака.

Хто з ступою, а я з товкачем.

Я б таким молодцем був, що й в ступі ніхто мене не вцілив.

Мур

Головою муру не проб’єш. / Мур головою не розіб’єш.

Мур не проб’єш пальцем. / Мур пальцем не проб’єш.

Пліт, тин

Без стовпів і пліт не стоїть.

Драний тин, а за ним затишно.

З доброго плота добрий кіл.

Ні в пліт, ні в ворота. / Ні в тин, ні в ворота.

Пліт переживе три роки, собака переживе три плоти, кінь переживе три собаки, а чоловік переживе три коні.

Через низький тин усі собаки скачуть. / Через низький пліт усі собаки скачуть.

Як є пліт, то нема воріт, а як є ворота, то нема плота.

Кіл, кілля

До кривої діри треба кривого кілка.

Єдин кіл плота не вдержить.

На єднім кілку всього не повісиш.

Не подумавши й кілка не застружеш.

Хоч кіл на голові теши, а він своє.

Яке кілля, такий пліт.

Перелаз

Від нас до вас - перелаз.

Низький перелаз - усім людям дорога.

Ворота

Ворота запреш, а людям рота не запреш.

Де ворота скрипливі, там баби сварливі.

Для нього мої ворота завузькі.

Додому широкі ворота, а з дому вузькі. / Широкі ворота увійти, та вузькі вийти.

На чорта ворота, як нема ні хати, ні плота.

Не будь тим, що ворота підкидає.

Ні в пліт, ні в ворота, а ходить, як сирота.

Одчиняйтеся, врата, для нашого брата.

Хоч ворота зачиниш, та не впиниш.

Чужі ворота тяжко заперти.

Криниця, колодязь

В криницю воду лить - тільки людей смішить. / Нащо в криницю воду лляти. / Нащо до криниці лляти водиці. / Нащо в криницю воду лити, коли вона й так повна. / Не лий воду до криниці. / Не лий воду до криниці, бо вона й так повна. / Не лий воду до криниці, бо її там є багато.

В ліс дров не возять, а в колодязь воду не ллють.

Голкою криниці не викопаєш.

Дарма з сухої криниці воду брати. / Дарма в сухій криниці воду брати. / До сухої криниці не йдуть пити водиці. / З сухої криниці води не пити.

До доброї криниці стежка утоптана. / До чистої криниці стежка утоптана. / Лиш до доброї криниці йдуть люди пити водиці.

З глибокої криниці студена вода. / З глибокої криниці холодна вода. / В живому джерелі вода студена.

Коли колодязь висихає, вода честь має.

Коло річок колодязів не копають.

Криниця і та висихає.

Не брудни криниці, бо схочеш водиці. / Не зарікайся з тої криниці воду пити. / Не знаємо ціну водиці, доки не висохла криниця. / Не плюй у криницю, бо з неї ще будеш пити водицю. / Не плюй у криницю, бо колись поп’єш водицю. / Не плюй у криницю - знадобиться води напиться. / Не плюй у криницю - бо прийдеться напитись. / Не плюй у криницю - пригодиться води напиться. / Не плюй в колодязь - пригодиться води напиться. / Не плюй у воду, бо трапиться напиться. / Не плюй у воду, бо згодиться напитись. / Не плюй до студні, бо тобі прийдеться води напитися.

Пізно колодязь копати, як хата горить. / Не тоді копати колодязя, коли горить хата.

Покинути кирницю та йти в колибу по водицю.

Силою колодязь копати - води не пити. / Силою колодязь копати - не пити з нього води. / Силою колодязь копати - з нього не пити. / Як силою копать колодязь, то води не пити. / Як силою криницю копати, то води не пити.

Треба нахилитися, щоб з криниці води напитися.

Через цямрину нелегко воду пити.

Як напився, то до криниці задом обернувся.

Дошка

Від дошки до дошки, а насередині трошки. / Від дошки до дошки, а всередині ані трошки. / Од дощечки до дощечки, а посередині ні трошечки.

Гнила дошка цвяха не приймає.

Один у дошки, а другий у подушки. / Одного у дошки, а другого в подушки. / Одну у дошки, а другу в подушки.

Камінь

Ані каменя не дадуть голови провалити.

Доброму каменю пісок не страшний.

Каменя на камені не залишилось.

Камінь би сі здригнув, а йому байдуже.

Камінь на єдному місці обростає. / Камінь на місці поростає. / На добрім місці і камінь обростає. / На місці і камінь обростає. / На місці і камінь поросте. / На місці і камінь мохнатіє. / На однім місці і камінь обростає. / На однім місці і камінь мохом обростає.

Камінь росте без коріння.

Камінь, що його залізо не зрушить, корінь дерева порушить.

Легко камінь у воду веречи, а тяжко дістати.

Не хочеться за гарячий камінь братися, та треба.

Хто кидає каменем до неба, той дістане ним по голові.

Хто скляний дух має, най на чужого каменем не кидає.

Ци в тебе камінь, ци в тебе каменем, то тобі все єдно. / Чи головою об камінь, чи каменем у голову, то все одно.