Хліборобство, садівництво, рослини

Гній

Без гною не буде врожай горою.

Гній у поле одвезеш, більше хліба привезеш.

Гною тонко - у кишені не дзвонко.

Де гнойок, там і лойок. / Де гною лопатка, там хліба букатка. / Хоч рука в гною, так душа в раю. / Хоч рука в гнойку, так душа в лойку. / Як ноги в гнойку, то й губа в лойку. / Як не любитимеш гнойку, то не бачитимеш лойку. / Як не будеш вліті гною на купу складати, то не будеш взимі пальці лизати.

Добре ґрунт угноїш - урожай потроїш. / Зимою угноїш - урожай потроїш. / Поля угноїш - збереш удвоє. / Поле угноїш - урожай потроїш.

До гною не треба строю.

З того й гною доброго не буде.

Коли кладеш гній, то збираєш удвій.

Клади гній густо - на току не буде пусто. / Клади гній густо - у коморі не буде пусто.

На поле гній, а з поля хліб.

Не шкодуй гною - будеш мати хліба вволю.

Орати

Аби лиха не знати, треба своїм плугом на своїй ниві орати. / Щоб лиха не знати, треба своїм плугом та на своїй ниві орати.

“А чом ви, хлопці, не орете?” - “Та, дядьку, свято”. - “Яке свято?” - “Чересло й леміш знято”. / Нині свято - чересло й леміш знято. / Свято - леміш та чересло знято.

Батько хай іде орать, його коні знають, а я піду гулять - мене гості чекають. / Ти, батьку, іди орать, тебе воли знають, а я піду в корчму, мене люди чекають.

В орача руки чорні, та хліб білий.

Виори мілко, посій рідко, уродиться дідько. / Виори мілко, а посій рідко - то уродить дідько, а засій густо, то уродить пусто. / Коли зореш мілко, посієш рідко, то й уродить дідько. / Як мілко орати - краще випрягати.

Глибше орати - більше хліба мати. / Глибше орати - більше хліба жувати. / Глибше зореш - більше збереш.

Де орач від напруженої роботи плаче, там жниця від гарної пшениці скаче.

Добре ся там діє, де два оре, а третій сіє. / Там добре ся діє, де два орють, а третій сіє. / Двоє орють, а семеро руками махають.

Добре там живеться, де гуртом сіється й ореться.

Дожились до того, що хоч серед хати орати.

З глибокої борозни високий хліб росте.

Коли почав орати, то в сопілку кинь грати. / Коли почав орати, то у сопілку не грати. / Орати - не в дудку грати. / Як почав орать, то в сопілку не грать.

Люди орать, а ми руками махать.

Між дорогами орать - так, як на печі.

На жито орали та й гречки не мали.

Не переорюй межі нікому. / Не ори чужої межі, то й не будеш у грісі.

Один оре, а другий дере.

Орачеві земля - мати, а ледарю - мачуха.

Ори, мели та й їж. / Ори, сій й на жнива ся надій.

Остання річ вовком орати.

Погано орати - то краще випрягати. / Як погано орати, то краще випрягати.

Поїхав у поле орать та й забув плуга взять.

Поорав: перебіг плугом, як голодний пес через воду.

Тяжко сіяти, коли ніщо орати.

Умирать ладься, а хліб паши. / Умирати збирайся, а на хліб паши.

Хто б його рад чуже орать, та от горе - свого плуг не оре.

Хто глибоко оре, той хліба не їсть.

Хто глибоко оре, той злото виоре.

Хто чужим волом оре, той криві борозни тягне.

Хто навесні не хоче орати, буде взимі голодний спати.

Хто оре і сіє, той все надієсь.

Хто оре і сіє, той молотить і віє.

Хто оре, той співає.

Хто стане орати, той буде багатий.

Хто під зиму зорав, той на весну золото буде мати.

Хто не оре, той і огріхів не робить.

Хто оре на один бік, у того хліба на один рік, а хто на два боки, має хліба на два роки.

Хто паше, той пляше. / Хто паше, той з мішками пляше. / Хто не паше, той зимою з торбою пляше.

Як будеш рано орати, то не будеш бідувати.

Плуг

Де плуг господар, а борона господиня, там повна бочка й скриня. / Де плуг господар, а борона господиня, там повна кожна судина.

Зійшов сніжок - берись за плужок.

І піч панує, як плуг годує. / І піч годує, як плуг панує.

І до плуга, і до рала, і до хлопців дала драла. / Ні до плуга, ні до рала, а додому боса драла. / Ні до плуга, ні до рала - на музики гоца драла.

Не штука за плугом ходити, бо за плугом і ворона ходить.

Ні плуга, ні ролі - виспишся доволі.

Одно - творити язиком, а друге - перти плуга.

Плуг від роботи блищить.

Плуг і коса, і небесна роса людей не морили, в біду не вводили.

Пішов його плуг орати.

Плуг та борона самі не багаті, а весь світ кормлять.

Працю плуга по борозні видно.

Ти його в плуг, а воно тобі в луг.

Хто на плуг налягає - без хліба не буває.

Яким плугом ореш, за таким і будеш жати.

Соха

Де оре сошка, там хліба трошки. / Де оре сошка, там суха ложка.

Держися міцніше сохи та борони.

За сошку тримайся і лиха не лякайся.

Коли соха в землю піде, тоді живе голод.

Один із сошкою, а семеро з ложкою.

Соха і борона хоч самі не багаті, а весь світ годують.

Хоч соха, а глибоко оре.

Леміш, чересло

Гірке ремесло - леміш та чересло.

Заміняв леміш на швайку.

Леміш та чересло - найліпше ремесло. / Найліпше ремесло - леміш та чересло. / Найліпше ремесло - плуг і чересло. / Нема над то ремесло, як леміш та чересло. / Найкраще ремесло - плуг і чересло. / Плуг і чересло - то мужицьке ремесло. / Плуг та чересло - то найліпше ремесло.

Хто робить лемеші, той їсть книші. / Хто робить замочки, той ходить без сорочки, а хто робить лемеші, той їсть книші.

Хто вживає леміш, у того є куліш.

Чужі лемеші хороші.

Чепіги

На новосілля берись, а за чепігу держись. / На слободу берися, а за чепігу держися.

Сіяти

Аби сіяв вчасно, то і вродить рясно. / Посієш вчасно, то і вродить рясно. / Посієш вчасно - збереш рясно. / Сій вчасно - вродить рясно.

Без дощу не сій.

Весною сій - осінню збереш. / Весною не посієш - восени не збереш.

Гарні дні - сій пшеницю.

Де рано посієш, рано і пожнеш. / Рано сієш - рано і пожнеш. / Хто рано посіє, рано і пожне.

Днем раніше посієш, на тиждень скоріше збереш. / На день раніше посієш, на тиждень раніше збереш.

Де не посій, уродить. / Де не посієш, там зійде. / Де не посій, там і вродиться. / Де його не посій, там уродиться. / Де го не посіє, там посходить. / Тебе де не посієш, то вродишся. / То ще збиточник: де го не посій, там він зійде. / Тебе де не посієш, там зійдеш.

Дідька посій, дідько і вродиться.

Засій рідко, то й уродить дідько. / Посієш рідко, то вродиться дідько. / Як посієш рідко, зродиться ти дідько. / Рідко посієш і рідко зійде. / Рідка сівба до густої в комору не ходить.

Єден сіє, другий жне.

Земля зігрілася - сій ярину.

Кукіль посієш - кукіль і пожнеш.

Коли сієш густо, то не буде пусто. / Густо посієш - багато намолотиш. / Як густо, то і копно. / Посієш густо - не буде пусто. / Сій густо - не буде пусто. / Сій не пусто, то збереш густо. / Хто густо сіє, в того є надія. / Хто сіє густо, то не буде пусто, а хто сіє рідко, в того вродить дідько. / Як посієш наволоком, то і вродить ненароком, а як посієш густо, то не буде пусто.

Мені ся не сіяло, та й не буде ся збирати.

На рябому хліб сіють. / На рябому хліб родить.

На тім можна би ріпу сіяти.

Не все те сходить, що сієш.

Не сіявши, не пожнеш. / Одною рукою жни, а другою сій. / Хто не сіє, той не жне. / Хто посіє, той пожне. / Роби, роби, то й матимеш, посій жито, то й жатимеш.

Одна стара правда на світі буває: хто не посіє, той не збирає. / Хто сіє, той збирає. / Не щодня можна сіяти, збирати.

Пересів гірше недосіву.

Посій в погоду - більше приплоду.

Посій в пору - будеш мати зерна гору. / Посій хоч в золу, аби лиш в пору. / Сій у добру пору, збереш хліба. / Посієш коли треба, вродить ти до неба.

Рання сівба хоч не вродить, то і з хліба не зводить. / Хоч не вродить, то з насіння не зводить. / Рання сівба до пізньої в клуню не ходить. / Ранній засів коли й не вродить, то насіння повертає.

Сіємо, оремо, а хліб з базару їмо.

Сій зерно при зерні - будеш мати на стерні.

Сій, ори, а на свободу ся бери. / Сій, посівай та на небо поглядай.

Сій хліб у годину - будеш їсти кожну днину.

Сій у кожусі ярину, а в сорочці - озимину.

Тяжко сіяти, коли нічого орати. / Тяжко сіяти, коли ніщо орати.

Умирати ладишся, а хліб сій. / Умирати збирайся, а жито сій.

Хто в марті сіяти не зачинає, той про своє добро забуває.

Хто перший сіє, той перший збирає.

Хто не сіє, у того не росте.

Хто сіє, той віє, хто не сіє, той скніє.

Хто скоро сіє, той скоро збирає. / Скоріше посієш - більше навієш.

Хто хоче збирати, мусить добре засівати.

Хто сіє, той ся надіє.

Хто сіє, оре, не знає про горе.

Хліб на хліб сіяти - ні молоти, ні віяти.

Чистим зерном сійте поле, то вродить хліб як море, а нечистим засієте - собі шкоди надієте. / Чисто засієш - чисто і звієш.

Що посієш, те й зійде. / Як посіяв, так зійшло.

Що посієш, те й пожнеш. / Що посієш, то зожнеш.

Що посіяв, те й виросте.

Що посіяв, те і вродить. / Що посіяв, то вродиться. / Як посіє, так ся вродить.

Як посієш, так і пожнеш. / Яке посієш, таке і пожнеш. / Як не сієш, то і не пожнеш. / Як не сіяв, то і не берися жати. / Як собі постелиш, так і будеш спати, як посієш, так і будеш жати.

Яке посієш, таке і збереш. / Якісно посієш - добрий урожай збереш. / Як посієш, так і збереш. / Як посіяв, так і зібрав. / Ярь наш отець і мати, хто не посіє, не буде збирати.

Яке посієш, таке і звієш. / Що на яри посієш, то восени і звієш.

Яке посієш, таке й змолотиш.

Як не вмієш, то й не посієш.

Насіння

Від злого коріння таке й насіння. / Від поганого коріння не жди доброго насіння.

Добре насіння і на камені зійде. / Добре насіння - гарні сходи.

Не насушиш насіння - посушиш голову. / Не вмів сушити насіння - суши тепер голову.

Мерзле насіння пізно сходить.

Таке воно насіння, що де не посій, то всюди вродиться. / То собі добре насіння.

Хоч голодувати, та добрим насінням поле засівати.

Чоловік сім’я сіє, а чорт - плевели.

Яке зерно, таке й насіння. / Яке зіллячко, таке й сім’ячко. / Яке зілля, таке й насіння. / Яке коріння, таке й насіння. / Яке коріннячко, таке й насіннячко. / Яке насіння, таке й коріння.

Яке насіння, такий урожай.

Якова нива, таково і насіння.

Борона

За бороною пиль - з гречки млинці будуть. / Коли пиль на бороні, то й млинці на решеті.

Тільки в мене борона, що кобила ворона, тільки в мене плуга, що за поясом пуга.

Той у бороні, а той у стороні.

Як за бороною куриться, то господар не журиться.

Садити

На городі всього сади, як прийде зима, не знатимеш біди.

Сади густо, не буде пусто.

Сходити

Густо сходить - звеселяє, а рідко - дітей годує.

Іще не зійшло, а вже підросло.

На підлозі пшениця не зійде.

Рости

Без роси і трава не росте.

На битім шляху трава не росте.

Достигати, доспівати

Поспіла чорниця - поспіло і жито.

Прийде врем’ячко - достигне яблучко і само впаде.

Прийде година - достигне і калина.

Урожай

Досвід кращих поважай - збереш добрий урожай.

Не вважай на урожай, а гречку сій. / Не вважай на урожай - усю землю засівай. / Не вважай на врожай, сій жито, хліб буде. / Не вважай на врожай, а хліб сій. / Не вважай на врожай, сій жито, то хліб буде.

Не той урожай, що на полі, а той, що в коморі. / Не той урожай, що на полі, а той, що в стодолі.

Один урожай збирай, а про другий дбай.

Такий добрий урожай, що молотив цілий день, а взяти нічого.

У нероби завжди неврожай.

Родити (про хліб)

Пісок не родить, та з хліба не зводить.

Ранній пар родить пшеничку, а пізній - метличку.

Поле рік дармує, а за три вродить.

Хто як скородить, так му і родить.

Як робить, так і родить. / Як хто робить, так му і родить. / Як будемо робити, так буде і родити.

Як уродить жито, то всім буде сито.

Як будуть ріжки, будеш їсти пиріжки, а як уродить мітлиця, то буде й хліб сниться.

Як уродиться лобода - і то не біда.

Як зерно вродиться, то золото само прикотиться.

Хліб (урожай)

Землі кланяйся низько, до хліба будеш близько.

Надія в Бозі, коли хліб у стозі.

На слободу берися, а хліба держися.

Не той хліб, що в полі, а той, що в коморі. / Радій хлібові не в полі, а в стодолі.

Приробили хлібця - їмо, а ні, то очима лупаємо.

У хліба ноги коротенькі, а як побіжить, то й довгими не наженеш.

Хліб на ноги поставить, хліб з ніг звалить. / Хліб і на ноги поставить, і з ніг звалить.

Як хліб буде, то й все буде. / Як буде хліб, то буде й пісня.

Зерно

Зеренце до зеренця, то буде мірниця. / Зеренце до зеренця, то й буде мірка. / Зерно до зерночка та й повна мірочка. / Зерно до зерна та й миска повна. / Зерно до зерна, та й мірка повна. / Зірко до зірка, то буде мірка. / По краплі море, по зернині мішок.

Мізерна, мізерна, бо не їла зерна.

Найкраще зерно іде на дно.

Очищали ми зерно, щоб родило і росло.

Поки зерно у колоску, не засиджуйсь в холодку. / Поки зерно у колоску, не висиджуйсь в холодку. / Зерно в колоску - не спи в холодку.

Яке зерно, такий сніп.

Як прочистиш зерно, так і зійде воно.

Колос

Біліє колос - давай жатці голос. / Біліє колос - подавай, косо, голос.

Від колоса не чути й голоса. / Від колосу до колосу не чути й голосу.

Добре коло стогу колоски збирати. / При стозі добре колосся збирати.

Збираним колоссям не напхаєш рота. / Зібраним колоссям не прогодуєшся.

Колос за колосом кличе. / Колос від колосу не чути й голосу.

Колос до колосу - і сніп збереться.

Колос колоса не може обняти.

Колос не спіє, коли сонце не гріє. / Колос не спіє, як сонце не гріє.

Колос повний гнеться до землі, а пустий догори пнеться. / Колос повний гнеться до землі, а пустий догори стирчить. / Колос повний гнеться до землі, а пустий угору дереться. / Колос повний до землі гнеться, а порожній угору пнеться. / Колос повний до землі гнеться, а пустий угору дметься. / Колос повний до землі гнеться, а пустий угору дереться. / Порожній колом догори стоїть, а повний до землі ся хилить. / Порожній колос догори стоїть. / Порожній колос вище всіх стоїть. / Порожній колос дере носа в вершок. / Пустий колос горі пнеться. / Пустий колос завжди догори стирчить. / У високого жита колос пустий. / Чим повніший колос, тим нижче хилиться.

Нема голови без волоса, нема стерні без колоса.

Ні зернини на стеблі, ні колоска на стерні.

Підійми всяк колосок - з колосків росте мішок.

Пустив голос попід колос.

Сліпий колос не жде. / Недоспілий колос не жнуть.

Нива

Давай нивці, то й нивка дасть.

Зійти не зійшло, та якби з ниви не пішло.

І чорна нива білий хліб родить.

На нашій ниві колосся, як у шолудивого волосся.

На чужій ниві все ліпша пшениця.

Не поле родить, а нива.

Нивко, нивко! Верни мою силку!

Побила лиха година - ота чужа нива та позичений серп.

Чим нива чорніша, тим хлібець біліший.

Чужа нива силу зв’ялила.

Серп

На вулиці рій веде, а на ниві серпом гуде.

Скажеш за серп - за серце - терп, скажеш за ціп - за серце - сіп.

Тупий серп гірше гострого руку вріже. / Тупий серп вріже хуже гострого.

Сніп

Незв’язаний сніп - солома. / Сніп без перевесла - солома.

Сніп до снопа - буде копа. / Сніп до снопа - та й буде копа.

Сніп од снопа - як чорт од попа.

Жати, жнива, жнець

Або зелень жати, або нічого не мати. / Все одно: що зелене жати, що нічого не мати. / Зелене жати - нічого не мати. / Зелений сніп жати - нічого не мати. / Як зелене жати, то нічого не мати.

Буде той голоден, хто жнивами холодочку шукає. / Той буде голодний, хто в жнива холодочку шукає. / Хто в жнива в холодку, той взимі в голодку.

Він добрий жнець, як вузький загонець, а як широка нива, то бестія лінива. / Добрий жнець, як вузький загонець, а як широка нива, то бестія лінива. / Добрий жнець, де широкий загонець. / Не питає добрий жнець, чи широкий загонець.

Волю лежати, як у полі жати. / Люди жать, а ми на межі лежать. / Люди жать, а ми лежать. / Люди ідуть жати, а ми на сонечко лежати.

Вийшли женці в поле жати та й забули серпа взяти. / Пішли женці в поле жати та й забули серпа взяти. / Пішла Настя в поле жати та й забула серпа взяти, серп узяла, хліб забула, так то Настя вдома була. / Узялися жито жати, та не знали, де почати.

Гарно наша Гапка жито жне, що й серпа в руки не бере.

День у жнива рік годує.

Добре жати, як є що.

Доки жнемо, доти і хліб білий жуємо.

Жать удень душно, а вночі кусають комарі.

Жни, що вродило.

Звезли жниво і поле опустіло.

Згайнуєш на жнивах хвилину - втратиш не одну зернину.

Злому женцеві кожний серп злий.

Лихий жнець - дзень, дзень, аби минув день.

Лихий жнець ніколи не має доброго серпа.

Лихі там жнива, де гола нива.

Ліпше сире жати, як має ним вітер колисати.

Не будуть жнива з доброго дива.

Не буду я жати в поли, бо жибрій руки коле.

Не все жнеш, що заволочив бороною.

Не жне, не косить, а жупан носить.

Одною рукою жни, а другою сій.

Поки жнемо, поти й їмо, а як скосили, то все й поїли.

Робота - не охота: коли жати, то жати, а лежати, то лежати.

Розпочалися жнива - будь скупішим на слова. / Розпочалися жнива - закачуй рукава.

Сама себе раба б’є, що не чисто жито жне.

У вівторок вижни снопів сорок.

У жнива в селянина три турботи: косити, орати і сіяти.

Ціни в жнива хвилину більше, ніж взимку годину.

Швидше жніть до обніжка, там стоїть пирогів діжка.

Як жнива закінчиш впору, буде що возить в комору.

Як з жнивами прозівав, рік даремно працював.

Як жнуть укупі, то не болить у пупі.

Який жнець, такий снопець.

Які лихі жнива, то сій знова.

Як на жнивах - горло болить, а як язиком молоть - на припоні не вдержиш.

Як прийшла косовиця, то й жінка хвородиться, а як прийшли жнива - жінка як нежива, а як прийшла покрова, то й жінка здорова. / Як прийшли жнива, то й жінка крива. / Як прийшли жнива, то й жінка крива, а як прийшла покрова, я, як бик, здорова. / Як прийшли жнива, то й чуть жива, а як прийшла покрова, я стала здорова. / Як прийшли жнива, то й Химка, як нежива, а як прийшла покрова, то й Химка здорова. / Як були жнива, то й дівка крива, а прийшла покрова, то дівка здорова.

Як хочеш багацько жати, то треба мало спати.

Стебло

Стебло стебла кличе.

Стеблечко до стеблечка - нехай буде гречка.

Стерня

По стерні не пройдеш, ноги не поколовши.

Стерня добра, а сядь на ній, то й коле.

Коса

Він і за косою мерзне.

Гей, нуте, косарі! Хоч не рано почали, та багато утяли. / Хоч не рано почали, та багато утяли.

Добра коса: щоб утяв, то б упав.

Де ще те літо, а він уже косу клепа. / Коли ще косовиця, а ми вже сіно возимо.

З косою в руках погоди не чекай.

Коса косить, поки на камінь не наскочить. / Коса на камінь зайшла. / Коса на камінь: коса тупиться, а камінь щербиться. / Найшла коса на камінь. / Найшла коса на камінь: коса не втне, а камінь не подасться. / Налетіла коса на камінь. / Наскочила коса на камінь. / Наскочила коса на камінь, та камінь не подається. / Попала коса на камінь. / Трапила коса на камінь. / Трафить коса на камінь. / Трафить коса на камінь - аж бринькне. / Трафила коса на камінь та зробила амінь.

Коса косе та й бруса просе. / Коса любить сало. / Коса любить брусок і сала кусок. / Коса любить ситого, а ціп голодного.

Коса - робота, серп - охота, а ціп хоч і дурний, аби кріпкий.

Коси коса, поки роса. / Коси коса, поки роса, а як роса додолу, то ми додому. / Коси, косо, поки роси. / Косить коса, поки роса.

Хоч плач, пане, коса не бере.

Чия коса перша, того лука ширша.

Яка коса, така і бабка.

Який косар, така коса.

Косити, косовиця

Він то і радий косити, та нема кому коси носити. / Косить би косив, та коли б чорт косу носив. / Рад би й він косити, та нема кому коси носити.

Герасим не косив, то з косарями їсти не буде.

Гультяй сіно косив, а чорт по полю носив.

Е, се він дугою косить.

Косити вмію, но поступати не вмію.

Коли старанно косять, то сіна зимою не просять.

Косять порою, а жують зимою.

Махай, нехай косять.

Пішов на косовицю з собачкою.

Порою сіно косять.

Хоч і шкода квітів, але коси луг, коли цвіте.

Хто годен вліті косити, той годен дівков у танці носити. / Хто годен косою косити, той годен у танці дівкою носити. / Коли-с годен косов косити, то-с годен дівков у танці носити.

Хто гострий, той косить.

Хто добре косить, той їсти не просить.

Хто косить в дощ, той в погоду грабає.

Хто сіно невчасно косить, той часто у стріхи корму просить.

Цілий день косив сіна, а за вечір коза з’їла. / Наносили скирту сіна, прийшла коза та й поїла.

Язиком сіна не накосиш.

Як кому наклеплеш, так буде косити.

Трава

Без роси і трава не росте. / Без кореня і трава не росте.

Будь собі чий хоч, а мої трави не толоч.

Вже і місце по нім травою поросло.

Добра трава, але не для нашого коня. / Хоч буйна трава, та не для мого вола.

Де люди ходять, там трава не росте. / Де ступить ногою, там трава не росте.

Доки цвіте трава, то ще зими нема.

Зі злої трави лихе сіно. / Зо злої трави не буде доброго сіна. / З поганої трави не буде доброго сіна.

Коби до зеленої трави дочекатися.

На битім шляху трава не росте. / На битій дорозі трава не росте. / На ледачій землі і трава не росте.

Не хвалися травою, а хвалися сіном.

Перестояна трава ні сіно, ні солома. / Перестояна трава - ні сіно, ні труха.

Прийде пора - виросте трава.

Рости псу трава, коли мого коня нема. / Рости псу трава, коли кобила здохла.

Трава в лист, а хлопці в свист.

Трава п’є росу.

Хоч буйна трава, та не для мого вола.

Яка трава, таке й сіно.

Отава

Отавка - сіну прибавка, та не вмів скосити Савка.

Сіно

Викручується сіном з ями.

З поганої трави - погане сіно.

Коли сіно в стозі, то забудь о бозі.

Не в дощ, а в годину сіну гребуть.

Роби сіно в погоду, бо зогниє в негоду.

Сіно чорне, так каша біла.

Це таке сіно, що й попадя, посоливши, у середу б їла.

Яке літо, таке й сіно.

Як сіно косять, то дощів не просять.

Граблі

Без мотики не покоплеш, без грабель не пограбиш.

Лука не гребана, як дівка не чесана.

Нема грабель, щоб від себе гребли.

Не ставай на граблі, бо дістанеш по чолі.

Вила

Вила гострі, а один кінець мають.

Вилами по воді писано.

Стіг

Верши у стозі, як один сніп на возі. / Вершіть у стозі, бо вже нема на возі.

Сім на стіг, один подає. / Один подає, вісім кладе - і кричать “не навалюй!”

Льон брати

Брала дівка льон та й забула пов’язати.

Льон не косять, не жнуть, а рвуть.

Осот та лобода - для льону біда.

Молотити

Він не тільки не молочений, а й на тік не волочений.

Довше буду молотити, довше буду колотити.

Доки батько копу жита змолотив, то син обувся.

Коли нерод, так і невмолот.

Моє не молочене, а твоє й на тік не волочене.

Молотив цілий день, а віяти нічого.

Молотим порожню солому.

Молотіть та не губіть - собі шкоди не робіть.

На чиєму току молотять, тому й хліб возять.

Не зле му ся діє, що змолотить, то й провіє.

Не поклонюся багачу, як своє намолочу.

Не твоя копа молотиться.

Не хвались нажавшись, а хвались намоловши.

Не що й дію: змолотив і вію. / От що я дію: змолотив та й вію.

Сім день молотив, а восьмого все з’їв. / Що змолотив, те й з’їв.

Такий добрий урожай, що молотив цілий день, а віяти нічого.

Тиждень молотив та й навіть на табаку не заробив. / Три дні молотили, шеляг заробили.

Торох - горох, вимолотивши - квасоля.

Як на току молотиться, то і в хаті не колотиться. / Як на току не молотить, то у хаті колотить. / Як на току молотиться, то і в хаті не колотиться, а як на току не молотиться, то в хаті колотиться. / Як у клуні не молотять, то у хаті колотять.

Як робота добре йде, то молотарка гуде.

Ціп

Бодай ніхто не діждав ціпом заробляти.

Він такий, як литовський ціп: і сюди, і туди.

Доки на току ціп, доти на столі хліб.

До ціпа - хоч і дурний, аби здоровий.

За ціп та й на тік.

Од ціпа в спині сіпа.

Тобі лиш до ціпа та до коси.

То не ціпом махати.

Ціп любить голодного, а коса ситого.

Ціп та коса світ годують.

Чекайте, ціпи, прийде на вас осінь.

Ціпом силу міряй, а не гульнею.

Солома

Вліз у чужу солому та й шелестить. / В чужій соломі спить та й шелестить. / Якщо влізиш у чужую солому, не шелести ж. / Забравсь у чужу солому та ще й шелестить. / Не рад, що в соломі, ще й шелестить.

Гай, гай, та й не дома, де сі рушу, все солома.

Ліпша своя солома, як чужа перина.

Семеро одну соломину піднімають.

Соломою топила, горшком воду носила.

У мішку соломи не повезеш.

Тік

Добрий був би тік, якби не тік.

Дурний тік без хазяїна, а хата без хазяйки.

Коли буде критий тік, то не пустуватиме засік.

На чиєму току молотять, тому й хліб возять.

Як гопак - він мастак, а як на тік - він утік.

Віяти

Чужу купу віючи, очі завсіди запорошиш. / Чужу купу віючи, свої очі запорошиш.

Решето

В решеті гуляє.

Диво в решеті: багацько дірок і нікуди вилізти. / Диво - не решето: багацько дірок, та нікуди вилізти. / Чудеса в решеті; багацько дірок, та нікуди вилізти. / Дірок багато, а вилізти нікуди.

До сусіда решета, до сусіда сита.

Живеш, як у решеті; відки вітер подме, то повна хата.

Іще удержить решето хмелю.

Його і в решеті не зловиш.

Не задавайтесь на крупу, бо в решеті дірка.

Решетом води не наносиш. / Решетом воду не носять. / Решето не на те, щоб ним воду носити.

Уладилось решето гречку переводити.

Сито

Диво, як сито, а чудо, як решето.

Єдному сито, а другому решето. / Не всім однаково дано: одному сито, а другому решето.

Заново ситце на кілочку. / Занова ситце на кілочку висить. / Нове ситечко гарне на кілочку. / Як нове ситечко на кілочку. / Заново ситце на кілочку, а як зостаріється, то й під лавку. / Лише знова ситце на кілочку, потім і під лавою буде. / Новеньке ситце на клинці, а старе під лавою. / Нове ситечко на кілочку, а як пристаріється, садять квочку. / Нове ситце на кілочку, а старе в кочергах. / Старе сито під лаву, а нове на кілок.

З собачого хвоста сита не зробиш.

Гречка

Гречка каже: “А мені хоч в золу, аби в пору”.

Гречка му на бороді цвіте.

Гречку в’язала, а правду сказала.

З гречки та проса і каша і паша.

Мусій, гречку сій, як хочеш кашу їсти.

Не вважай на урожай, а гречку сій.

Не вір гречці на цвіту, а вір у коморі.

Нехай буде гречка, аби не суперечка.

По-божому гречка родить.

Посій гречку під руду, то й видіти її не буду.

Сій гречку і просо, не будеш ходити босо.

Сіяв гречку, а уродив мак, нехай буде так.

Сторона рудяку, сторона і гречці.

Сядьмо, старий, в парі, щоб гречка родила.

Ускочив у гречку.

Хай у постолах гречка родить.

Жито

Де постарались, там жито і пшениця, де полінувались, там кукіль і метлиця.

Жита ростуть, як з води йдуть.

Жито гарне, та день малий.

Жито годує всіх, а пшениця на вибір.

Жито говорить: “Сій мене в золу, аби в пору!” - Овес каже: “Топчи мене в грязь, а я буду князь”.

За моє жито та й мене побито.

З вашого жита не буде сита.

На жито орали та й гречки не мали.

На одному покосі сіємо жито, гречку й просо.

Не вважай на врожай, а жито сій, то хліб буде.

Нема жита без куколю.

Не за те бита, що ходила в жито, але за те, що дома не почувала.

Поїхав жито сіяти - шапка впала - не оглядайся.

Ти посій жито - васильки вродяться самі.

У високого жита колос пустий.

Як у житі рожки, то будемо їсти і пиріжки. / Як у житі кукіль, то хлібові покій, а як звонець, то йому конець. / Дзвонець - хлібу конець. / Дзвонець - житу кінець. / Сли в житі стоколоса, буде хліб до носа. / Як уродить в житі метлиця, там буде хліб і паляниця, а як уродить житець, так і хлібу конець.

Як жито в оборозі, то надія на Бозі.

Кукурудза

Кукурудза хороша і мила, якби сама уродила.

Кукурудза, як смерека: вліті зимно, а взимі спека.

Кукурудзу посієш до дощу - матимеш сало до борщу.

Кукурудзу шануй і в полі, і в силосній ямі, і в коморі.

Посієш кукурудзу впору - матимеш зерна гору.

Щоб кукурудзи було доволі, зустрічай сонце у полі.

Якщо спеки бояться, кукурудзи не діждатись.

Мак

Був з маком, та став з таком.

Казав мак: “Що ти за жито, що рік не вродило та й голоду наробило, а я не родив сім літ, а голоду ніт!” / Мак сім літ не вродив, а голоду не зробив. / Не родив мак сім літ, та голоду не було. / Не вдалось, то й хай: сім років мак не родив і голоду не було. / Сім год мак не родив, та й голоду не було. / Сім літ мак не родив, а голоду не вчинив. / Сім літ мак не родив, а циганські діти з голоду не померли. / Сім років мак не родив - і голоду не було.

Не вродив мак, перебудемо й так. / Не родив сім літ мак, то жили і так.

Оттак, сіють мак, нехай буде й так. / Отак, той у ріпу, той у мак.

Споминай мак та їж так. / Споминайте мак та наїстеся так.

Чорний мак, та смачний, а біла редька, та гірка. / Мак хоч і чорний, а смачний, а редька біла, та гірка.

Овес

Вези овес хоч до Парижу, а не буде з вівса рижу. / І в Парижу не зроблять з вівса рижу.

Казав овес: “Сій мене в болото - буду я золото”. / Топчи у болото, то він буде, як золото. / Сій овес у грязь, то будеш князь. / Сій овес у грязь, то будеш князь, а жито в золу, аби в пору. / Овес каже: “Сій мене в грязь - буду я князь”, а ячмінь каже: “Сій мене в болото - буде золото”, а гречка каже: “Сій мене в золу, то будеш князь, а коли оглобля мокра, то і виросте мітла”. / Кидай овес у болото - буде як злото; / Кидай овес у грязюку, ячмінь - у пилюку, жито - в ріллю. / Топчи мене в болото, то буду як золото.

Овес виліг, а жито не сходить.

Овес і крізь личак проростає.

Овес у трьох кожухах та вітру боїться. / Овес у трьох кожухах та холоду боїться.

Сій овес у кожусі, а жито в брилі. / Сій овес, коли боса нога на ріллі не мерзне.

Пшениця

На підлозі пшениця не зійде.

Пшениця - дурниця, а гроші мара, сьогодні є, а завтра нема. / Пшениця - дурниця, утрьох молотять, а одному їсти.

Пшениця колоситься - життя веселиться.

Пшениця на гроші, а послід на хліб.

Пшениця - то хлопська мука, мельникова біда, а панська їда.

Яка пшениця, така й паляниця.

Просо

Боїшся горобців - не сій проса.

Не моє просо, не мої горобці. / Не моє просо, не мої горобці - не буду відганяти.

Не хвали кашу, коли просо не посіяне.

Не сіяв проса - не тикай носа. / В чуже просо не тикай носа. / В чуже просо не тич носа. / Не сунь свого носа в чуже просо.

Просо вітру не боїться, а дощеві кланяється. / Просо вітру не боїться, а морозу кланяється. / Просо вітру боїться, а дощеві кланяється.

Сій просо рідко, де дітей черідка, сій просо густо, де дітей пусто. / Сій просо густо - у дітей не буде пусто.

Тоді просо засівається, як сухий дуб розвивається. / Тоді просо засівається, як глухий дуб розвивається. / Як суниця червоніє, посій просо. не доспіє.

Як у просі лобода, то ще не біда, а коли звонець, то хлібу конець. / То ще не біда, коли в просі лобода, а тоді біди, як ні проса, ні лободи. / То ще не біда, коли в просі лобода, а от біда, як на полі нічого нема. / Ще не біда, як у просі лобода, а тоді біда, як і проса нема. / Як уродить лобода, і то не біда.

Ячмінь

Казав ячмінь: “Кидай мене в болото, то я вберу тебе в золото”. / Кинь ячмінь в болото - вбере тебе в золото. / Вкинь мене в болото, а я вберу в злото. / Казав ячмінь: “Кинь мене в грязь, то будеш князь”. / Кинь мене в грязь, то будеш князь.

Ячмінь каже, що я, лежачи, своїх дітей прогодую.

Город

Мій город - як моя комора.

Не лізь у городи, бо наробиш шкоди.

Не мій город, не моя ліса, не буду запирати.

Не дасть того добра родина, що зла городина.

Біб

Біб - то напиханий хліб. / Біб - половина хлібові.

Коли цвіте біб, тоді тяжко на хліб, а як мак, то не так. / Як цвіте біб, тоді тяжко на хліб, а коли мак, то вже не так. / Як цвіте біб, то їсться хліб, як цвіте мак, то вже не так.

У кожному бобі є своя чорна пляма.

Баштан

Такий баштан, що, прикупивши, і продать можно.

Буряк

Буряк - не дурак, на дорозі не росте. / І буряк не дурак, на дорозі не виросте. / Буряк - не дурак; на дорозі не росте, а все на городі.

Навздогад буряків, а капусти дайте. / Навздогад буряків, щоб дали капусти. / Навздогад буряків, чи не дадуть капусти. / Навздогад буряків, щоб капусти дали. / Навтяки буряки, щоб капусти дали. / Надогад буряків - дайте капусти. / Надогад буряків - а капусти дайте.

У вас шутки буряки, а в нас їдять.

Горох

Воно одскоче, як горох од стіни.

Горох, капуста - хата не пуста. / Коли є горох і капуста, то хата не пуста.

Горох - людська примана.

Горох на ньому молочений. / На його виду дідько горох молотив. / У його на виду чорт сім кіп гороху змолотив. / У його на лиці дідько горох молотив.

Гороху наївшися з ним говорити.

Горох у полі, як дівка в дому: хто не пройде, то й не вщипне. / Горох у полі те, що дівка в коморі: хто прийде і рипне, кожний дівку вщипне.

Змішав горох з капустою. / Змішав, як горох з капустою. / Намішав гороху з капустою.

Не йди в горох, бо там залізна баба сидить.

Не туди стежка в горох. / Пізнати, куди стежка в горох.

Почув лопатки в горосі. / Постеріг лопатки в горосі.

Свій не свій, а в горох не лізь.

Те в горох, а те в чечевицю. / Хто в горох, а хто в чечевицю. / Хто в горох, а хто в сочевицю.

Торох - горох, змолотили - квасоля. / Торох! Роди, Боже, горох! / Торох - об стіну горох!

Капуста

Без підливу і капуста не росте.

І межи капустою доброю буває багацько гнилих качанів. / І між капустою гарною є багацько гнилих качанів.

Капуста то гарна, та качан гнилий.

Капуста тлуста сама йде в уста.

Капуста ще на грядці, а ти вже на голубці зуби гостриш.

Кожда капуста має свою голову.

Лиш капуста відігрівана добра.

Морква

Солодка морква, та в сусідовому городі.

Редька

Набрид гірше гіркої редьки. / Набрид як гірка редька.

Редьці до хріну нічого рівнятися. / Редьці до цукру нічого рівнятися.

Тепер ти вередуєш: будеш ще їсти печену редьку. / Того не їси, того не їси: ще ти на своїм віку з’їсиш печеную редьку.

Ріпа

Отак: той у ріпу, той у мак!

Ріпа - утіха жінці.

Хміль

Хмелина з кілочка та на дубочка.

Якби на хміль не мороз, то він би й тин перерос.

Хрін

Закрутив носом, якби тертого хріну понюхав.

Купив хрону до лимону.

Купили хрону - треба їсти. / Купили хріну, треба їсти: плачте очі, хоч повилазьте; бачили, що купували - грошам не пропадать.

Не радий хрін тертушці, а проте на кожній танцює.

Хрін каже: “Я добрий з м’ясом”, а м’ясо каже: “Я й без хріну добре!”

Хрін дешевий, та що толку в тім?

Хрін не солодший редьки.

Хрін та редька живіт упушили, мед та горілка все те потушили.

Що хрін, що гірчиця - невелика різниця.

Цибуля

Зафундувався: має мішок цибулі, добре визимує.

Не варт і печеної цибулі.

Не їж цибулі - смердіти не буде.

Цибуля ся дивувала, що петрушка танцювала.

Цибулю, часник, буряки, пастернак у великім притиску погризе неборак.

Цибуля від семи недуг лічить.

Цибуля - то панна з гір, що має на собі сто шкір.

Ще про цибулю голоду не було.

Часник

З’їж часнику, хоч не скажеш, то взнають.

Коли моя душа часнику не їла, не буде пахнути. / Моя душа часнику не їла, то й не буде смердіти. / Не їла душа часнику, то й не буде смердіти. / Хто часнику наївся, від того й чути. / Чия душа часнику не їла, не буде смердіти.

Зілля

Є зілля на всяку слабість, тільки на смерть нема.

І межи хоптою росте красне зілля.

Не кожне зілля пахне.

Того зілля досить і по каміннях.

Рожа

Буває, що і на полі рожа виростає.

В кожній троянді є колючки. / Нема рожі без терня. / Рози без колючок не буває.

І межи жахливою рожа росте гожа.

Посій рожу, постав сторожу.

Рожа і в терню гожа. / Рожа і межи кропивою гожа. / Рожа і межи кропивою рожею зістане.

Рожа червона та й та блідне. / Рожа червона да і тая блідне.

Цвіт, цвісти, квітка

Аби цвіт, а ягідки будуть. / Єще то цвіт, а ягоди будуть. / Се тілько цвіт, а ягідок пождіть. / Се ще тільки цвіт, а ягоди будуть. / То були тільки квіточки: підожди - побачиш і ягідки. / Це були тільки цвіточки, тепер підуть ягідки.

Гарний цвіт не буде довго стояти при дорозі.

Де цвіт, там мід. / Де цвіток, там і медок.

Єсть того цвіту по всьому світу. / Є того цвіту по цілім світі.

Єдин цвіт не робить вінка. / Одна квітка не зробить вінка. / Один цвіт не робить весни.

З однієї квітки бере яд змія, а бджола - мед.

Кожен цвіт має свій запах.

Квітки колючі найбільш живучі.

Коли багато цвіте, мало достигає.

Мальовані квіти не дають запаху.

На добрий цвіт бджола летить. / На свіжий цвіт бджола сідає, а зів’ялий обминає. / На красний цвіток і бджілка летить.

Не з кожного цвіточка ягідочка.

Не раз з кропивою і красний цвіт зривають.

Хіба би не цвіла, аби не родила.

Цвіт доки цвіте, доти й очі милує.

Цвіти збирають, не вибирають.

Ягоди

Збирай по ягідці - набереш козубку. / Збиравши по ягідці, буде козубок.

З одної ягоди немає вигоди.

Коли мука, торбу в руки та по ягоди.

Кущі малинові, а ягоди тернові.

Нашого то поля ягода. / Не нашого поля ягода. / О, широкого поля ягода! Нам нерівня.

Ягоди тоді збирають, коли достигають.

Будяки

Хто вліз у будяки - хоч би й не радий, то в їх убереться.

Волошки

Де волошки, там хліба трошки.

Дресен

Зародив дресен - не буде кросен.

Кропива

Буде і на кропиву мороз. / І на жалку кропиву мороз буває. / На кропиву колючу і мороз тріскучий.

Жалить, як кропива, а колеться, як їжак.

Часом і між кропивою росте кійло. / Часом і між кропивою лілія росте.

Якби на кропиву не мороз, вона б усіх людей пожалила. / Якби на кропиву не мороз, вона б ще людей жалила. / Якби на кропиву не мороз, вона б іще жалила. / Якби на кропиву не мороз, то б вона людей попекла.

Кукіль

Кукіль - то польового дідька робота.

М’ята

Була м’ята та пом’ята.

Осот

Вчасно не виполеш - осот потім не вибереш.

Пусти осот в огород - огірків не буде.

Полин

Барвінок на вінок, а полин на віник.

І полин ліком стає.

Сад, садок

Був би сад, а солов’ї прилетять.

Не гляди межі, та сад сади.

Не всі сади родять, що цвітуть.

Купи сад, вернеш гроші назад. / Хто купує сад, то гроші вернуться назад, а хто купує млин, то і гроші з ним.

Садок літом - як кожух зимою.

У садочку, в холодочку.

Горіх

Був колись горіх, а тепер свистун. / Був колись горіх, та звівся на сміх.

Горіхи - то така річ, що коби хтось товк, то я би їв.

І дірявий горіх візьми в міх, може придатися.

Не розкусивши горіх, зерна не з’їси.

Твердий горіх важко розкусити.

Грушка

Виліз на грушку, рвав петрушку.

Де піде, то все золоті грушки за ним ростуть.

Грушка - минушка.

І грушок не хочу, і на дерево не полізу.

Не паде грушка дальше від листя.

Не заспить грушки в попелі.

Як грушка достигне, то сама з дерева впаде.

Яка грушка, така й юшка.

Кислиці

Єму десь кислиці сняться. / І ця кислиця комусь сниться.

І квасницю хробак гризе.

На вербі груші, а на осиці кислиці не ростуть.

Хто кислиці поїв, а на кого оскома напала. / Хтось яблука поїв, а мене оскома напала.

Сливка

Сливка - слинка.

Як поночі в сливи, так я в ті года дивлюсь.

Яблуня, яблуко

Від гнилого яблука і здорове гниє. / Від одного гнилого ябка й друге сі загниє. / Від одного гнилого яблука увесь віз згниє. / Одне гниле яблуко зіпсує цілу бочку. / Здорові яблука зогниють, як коло гнилого лежать.

Достигле яблуко само з дерева падає.

І на здоровій яблуні гнилі яблука бувають.

На солодкій яблуні солодкі яблука.

Не відкотиться яблучко від яблінки. / Недалеко від дерева яблуко упало. / Недалеко ябко від яблінки відбігло. / Недалеко відкотилось яблуко від яблуні. / Яблучко від яблуньки недалеко відкотиться. / Яблуко від яблуні недалеко падає. / Яблуко від яблуні далеко не одкотиться, а хоч одкотиться, то хвостиком обернеться. / Яблуко від яблінки далеко не впаде. / Яблуко од яблуні хоч і далеко одкотиться, а все ж корінцем обернеться. / Яблуко од яблуні хоч і далеко одкотиться, та все ж корінчиком притулиться.

На яблуні шишки не ростуть.

Од яблуні - яблука, від сосни - шишки. / Від яблуньки - яблучка, від дуба - жолудь.

Яка щепа, така яблуня. / Яка яблунька, такі й яблука. / Яка яблунька, такі й яблучка. / Яка яблуня, такі яблука родить. / Яке деревце, такі і яблука.

Ліс

Єдин дивиться до ліса, а другий - до біса.

З-за дерев і лісу не видно. За деревами й лісу не бачить.

Ліс великий, а путнього дерева не знайдеш.

Ліс сам себе чистить.

Мабуть, у лісі щось велике здохло. / Щось там, певне, велике в лісі здохло. / Мабуть, у лісі щось велике здохло, що ви до нас прийшли.

Не привик ліс до наших коліс.

Під лісом живу, а соломою топлю.

Прийшов з лісу, то йди собі к бісу.

Слухай, діброво, що ліс говорить.

У лісі родився, нічого не знає.

Хоть вивози цілий ліс, то все буде один біс.

Хто в ліс, а хто по дрова.

Чий ліс, того й пень.

Що в лісі вродиться, то в дворі згодиться.

Як є ліс, то є гріш.

Як у лісі гукнеш, так і одгукнеться. / Як кликнеш у ліс, так ти сі відкликне. / Як крикнеш у ліс, так ти сі відкрикне.

Дерево

Велике дерево дає більші тіні, як овочу.

Велике дерево поволі росте.

Веселе дерево весело й співає.

Високе дерево найборше вітер зломить.

Від єдиного удару дерево не паде.

Гни деревину, доки молода. / Гни деревину, доки молода, бо старої не зігнеш. / Гни тоді дерево, як воно молоде. / Дерево гнеться, доки молоде. / Гни дерево, доки гнеться. / Гни дерево, поки молоде. / Гни дерево, коли гнеться. / Нагинай деревину, поки дає ся гнути. / Нагинай деревину, поки їй верх досягнеш. / Нагинай деревце, бо дерева не зможеш. / Поти дерево гни, поки дається гнути. / Гни дерево, поки молоде, учи дітей, поки малі. / Дерево молоде гни, а діти, поки малі, учи. / Дерево можна виправити тільки молодим.

Дерево падає, куди хилиться. / Куди дерево хилиться, туди і впаде.

Дерево шанують, як добре родить, а чоловіка, як добре робить. / Дерево пізнають по плодах, людину - по ділах.

Дерево криве, та яблука солодкі.

Єдно дерево - то ще не ліс.

З одного дерева хрест і лопата. / З одного дерева і хрест, і лопата. / З одного дерева криж і лопата. / З одного дерева ікона і лопата. / З одного дерева і хрест і лопата: хрестові ся кланяють, а лопатою гній викидають. / З одного дерева і хрест і лопата: хрестові ся кланяють, а лопатою нечисть відкидають.

Здорове дерево, та дуплувате.

З кривого дерева крива й тінь.

Криве дерево, але рівно горить.

Кривого дерева в лісі найбільше.

Кривого дерева не випрямиш. / Криве дерево не дуже випрямиться. / Кривого дерева не напростуєш. / Що криве виросло, того не напростуєш.

Криве дерево в сук росте.

На круте дерево крутого треба клина.

На низьке дерево і кози скачуть. / На низьке дерево й коні скачуть. / На зогниле дерево і кози скачуть. / На похиле дерево і кози скачуть. / На зігнене, похиле дерево і кози скачуть. / На мале дерево кози скачуть. / На криве дерево і кози скачуть. / На плохе дерево і коза не скаче. / На погане деревце всі козоньки скачуть. / На сухеє дерево і вогонь пада.

Нема такого дерева, щоби на нього птиця не сідала.

Пізнати дерево по овочу його.

Погане дерево в сук росте.

Погане дерево не зрубуй, а викорчовуй.

Погане дерево - погана з нього й тріска.

Рубайся, дерево, кривоє і правоє.

Сади деревину, будеш їсти садовину. / Сади деревину замолоду - на старість, як знахідка.

Скрипливе дерево довго живе. / Скрипливе дерево найдовше стоїть. / Скрипуче дерево на світі довго живе. / Скрипливе дерево довше росте. / Скрипуче дерево довго стоїть. / Скрипуче дерево два віки живе. / Скрипуче дерево два віки живе, здорове й одного не витримає. / Гниле дерево довго живе. / Скрипливе дерево здорового перестоїть. / Скрипливе дерево і дужого переживе. / Скрипливе дерево скрипить, скрипить та й стоїть, а здорове вітер попре та й переверне. / Скрипливе скрипить, а здорове лежить. / Хрипливе дерево два віки живе, а здорове й одного не переживе. / Скрипливе дерево два віки живе, а здорове й одного не виживе.

Старого дерева не напростуєш.

Старе дерево тріщить, молоде летить.

Сухе дерево хоть кілько підливай, то сі не зазеленіє.

Яке дерево, такий клин, який батько, такий син.

Як дерево падає, так воно й лежить.

Якого дерева в лісі найбільше? Кривого.

Яке дерево, такі й його одростки. / Яке дерево, такий одросток.

Яке дерево, такий плод. / Від доброго дерева добрий і плід.

Корінь

Від доброго кореня добрі й окореники. / Од доброго коріння добрий і пагінець одійде, од доброго батька добра й дитина.

Де коріння, там і дерево.

Чий корінь, того й плід. / Чия гичка, того корінь.

Який корінь, таке дерево. / Який корінець, такий пагонець. / Який корінь, такий і одросток.

Гілля, галуззя

Згинай галузку, поки молода. / Молоду галузку пригинай, бо старої не пригнеш. / Нагинай галузку, поки молода, а дитину, коли ще мала. / Нагинай гілляку, доки молода. / Гни прут, поки сирий, бо як висохне, то ся зломе.

Листя

Листя не шумить, як вітер не віє.

Як вітер не віє, то листя на дереві не колишеться.

Береза

Диво - на березині бруньки.

На лежачу березу кози скачуть.

Ой береза дуба везла, трохи впріла, трохи змерзла.

Бук

Із-за буків і лісу не видно.

Коло бука великая мука.

Верба

Верба і дівчина прийметься де-небудь.

Верба пожиточніша від яблінки.

Верба товста, та пуста. / Верба товста, та всередині пуста. / Верба хоч і товста, але зсередини пуста.

Верба - як трава лугова: ти її покоси, а вона знов буде рости. / Верба - що лугова трава: її викосиш, а вона знову виросте.

Вербові дрова, з-за Орьова жона, з Старої Соли корова - то й біда готова. / Вербові дрова, а козиний кожух - то й випре дух. / Козиний кожух, а вербові дрова - то й смерть готова.

Грушки на вербі показує. / Наказав на вербі груш. / Скаже на вербі груш. / Показує на вербі груші.

Де верба, там і вода. / Де є верба, там є вода. / Там криниця, де вербиця. / Де вода, там і верба. / Де вода, там і верба, а де верба, там і вода. / Не скрізь там вода, куди хилиться верба.

Дарма, верба, що груш нема, аби зазеленіла.

Де не повернешся, золоті верби ростуть. / За ним золоті верби ростуть. / За тобою скрізь золоті верби ростуть. / Золоте верб’я за ним росте. / Куди не повернешся, золоте верб’я росте. / Куди ся поверне, за ним золоте верб’я.

На вербі груші, а на осиці кислиці не ростуть. / На вербі груші, кислиці на осиці. / На вербі грушки не родяться. / Не виросте грушка на вербі. / Не виростуть на вербі груші. / Не родить верба груш. / Уродили на вербі груші.

Хмизом, низом, під вербою.

Дуб

Аби дубки, а берізки будуть.

Великий дуб, та дупловатий. / Великий дуб, дупнат. / Великий дуб, та дуплинастий. / Великий дуб, та туптуватий. / Великий дуб, та дуплистий. / Великий дуб, та порохнею напханий. / Великий дуб, та дуплинастий, а маленький, та натоптаний. / Великий дуб, та дуплистий, а малий дуб, та здоровий. / Високий дуб, та дуплистий.

Гни дубину, поки вона молода. / Гни тоді, як іще дубок, а не тоді, як уже кілок стане. / Як дуба не нахилиш, так великого сина на добре не навчиш.

Дуб - дерево хороше, та плоди його свиням годяться.

Дуб ламається, а лозина нагинається.

Дуб, мов богатир стоїть, не ворухнеться.

За один раз дуба не звалиш. / За одним разои дуба не зрубаєш. / Многими ударами і дуб лежить.

Зелений, дубе, коли теє буде.

І великий дуб від малої сокири паде. / І граб, і дуб від малої сокири падають. / І грубий дуб від малої сокири паде.

Кожний дубок хвалить свій чубок.

Не вибереш дубинки без кривинки. / Нема дубинки без кривинки.

Смола к дубу не пристане.

Що дуб - то не береза.

Який дуб, така бочка, яка мати, така й дочка.

Жолудь

Жолудь яка мала, а з неї який дуб виростає. / Жолудь який малий буває, а з нього великий дуб виростає.

Кущ

З доброго куща добрі й відростки.

З дурного куща і дубець кривий. / З дурного куща і ягода пуста.

Який кущ, такі й відростки.

Лоза

Лозовий прут іще ребер не переламав.

Пішов у лози пасти кози.

Хилку лозинку і снігур зігне.

Осика

На осиці кислиці, а на вербі груші.

Осика груш не родить.

Осика сама собі дує, сама говорить, сама собі воду носить.

Очерет

В очереті шукає сука.

Очерет з лозою не помиряться: хоч вітру нема, все лаються.

Сосна

Висока сосна, а мало з неї хосна.

Всяка сосна в своєму бору шумить.

Терня

Волів би-м тернину в нозі, ніж його в домі.

На терню не родяться яблука.

Тернина грушок не родить. / Терен груш не родить.

Гриби

Встань, грибе, най козар там сяде. / Вступи ся, грибе, най козар сяде. / Геть, грибе, нехай кобзарь сяде.

Грибок на бок: боровик їде.

Гриби ростуть у лісі, а в місті їх знають. / Гриби в лісі ростуть, а в місті їх знають і зі смаком з’їдають.

Гриб сам не росте ніколи, коло нього і другий показується поволи.

Де дуби, там і гриби.

Де один грибок, там цілий вінок.

Жди, грибе, може й тебе хто здибле. / Сиди, грибе, зак тя хто здибле. / Сиди, грибе, поки тебе лихо здибле. / Сиди, грибе, поки тебе біда здибле. / Чекай, грибе, поки щось тебе здибле.

З щастям і по гриби пойти. / І гриба знайти - треба мати щастя. / Без щастя в ліс по гриби не йди. / З твоїм щастям тільки в ліс за грибами. / З щастям по гриби ходить, а щастям рибу ловить. / З щастям по гриби ходить, з щастям і риби вловить, а без щастя ані за поріг. / Щасливому по гриби ходити. / Щасливому по гриби ходити, а нещасному по лісі блудити. / Без долі і по гриби не ходять.

Коли назвався грибом, то лізь у кузов. / Коли ся обрав грибом, то лізь у кошіль. / Коли обрався грибом, то лізь у коробку. / Набрався грибом - лізь у кіш. / Обібрався грибом - лізь же в ківш. / Коли-сь не гриб, не лізь у ківш.

Коли обібрався грибом, то лізь у борщ. / Коли не гриб, не лізь у борщ. / Обібрався грибом - лізь у борщ. / Обізвався грибом, то лізь у борщ. / Як обібрався бути грибом, то лізь у борщ.

Не зігнешся до землі, то й гриба не знайдеш. / Не нагнувшись до землі, і грибка не підіймеш. / Не вигнешся до землі, печериці не вирвеш.

Не тепер по гриби ходити, але восени, як будуть родити. / Не тепер по гриби ходять, але восени, коли ся родять.

Про гриб не згиб.

Якби та якби та виросли в роті гриби. / Якби та якби так виросли б і в роті гриби. / Е, якби та якби, то виросли б на голові гриби, то був би огород.

Опеньки

Велике діло - опеньки.

Опеньки, в них ніженьки тоненькі.