Тварини, птахи, звірі

Худоба, скотина

В дорозі, в гостині пам’ятай о худобині. / В гостині пам’ятай о худобині.

Де худоба, там і шкода.

І скотина розумна, даром, що не говорить.

Коби так за худобину, як за дитину.

Навіщо худоба, як жить не вподоба.

Не будь тією скотиною, що догори щетиною. / Не будь тією людиною, що догори щетиною.

Пошануй худобу раз, а вона тебе десять раз пошанує. / Пошануй скотину раз - вона тебе десять раз.

Рогата скотина вдається, то всіх коле.

Рогатої скотини - вила та граблі, хорошої одежі - мішок та рядно. / Ні шерстини худобини.

У чужій загороді скоту не наплодиш.

Хто худобу б’є, той потім без неї буде.

Хто не має худоби, не знає хвороби.

Хто не має худоби, не знає хвороби.

Хто ся худоби позбуває, той ся хліба позбуває.

Худоба - німина, що і болить, не вміє сказати.

Це то йому худобина мулить. / Мулить йому очі чужа худоба.

Тварина

Всякої тварі по парі.

І тварина розумна, дарма, що не говорить.

Товар

Дорогий товар з-під землі йде.

Не той товар, що лежить, а той, що біжить.

Баран

Барана стрижуть, а козлу навішки дають. / Барана стережуть, а козлу намината дають.

Баране, не мути воду вовкові.

Добрий баранчик, та по-вовчому виє. / Добрий, як баранчик, тільки по-вовчому виє.

І баран буцне, як зачепиш.

Куди баран, туди й вівці. / Куди баран, туди й вівця.

Не будь бараном, то й вовк не з’їсть. / Не робись бараном, бо вовк з’їсть.

Сім літ барана пасла, та не було ні сира, ні масла.

Старий баран має твердий ріг. / Чим баран старший, тим ріг твердіший.

Вівця

Біда вівцям, де вовк пастушить. / Біда вівцям, де вовк пастухом. / Кепсько вівцям, де вовк воєвода.

Більше дасть вовни дурна овечка, як мудрий цап.

Блудна вівця - вовча вечеря.

Буває і від гарного отця родиться дурна вівця. / І від мудрого вітця родиться не раз дурна вівця.

Вдача овеча - по ягнячи й мекече. / Вдача овеча - по-овечи й мекече.

Вівцю скубуть, а козам на віжки дають. / Вівці скубуть, а козам на віжки дають. / Коли вівцю скубуть, козі на розум дають. / Вівцю стрижуть, а друга дивиться. / Вівцю стрижуть, баран дрижить. / Вівцю стрижуть - козам на довишки дають. / Як овечку стрижуть, то баран трясеться.

Вівця, як бджола, дає один прибуток.

Він овечу натуру має.

В чужій кошарі овець не розведеш. / У людській кошарі не мож вівці годувати. / Чужа кошара овець не наплодить.

Голу вівцю не стрижуть.

Добра штука оті вівці: і кожух і свита, і губа сита.

Дурна вівця і перед вовком висповідається.

За єднов вівцев ціле стадо біжить.

З поганої вівці хоч вовни жмут.

Кручену вівцю вовк не бере.

Не прикидайся вівцею - вовк з’їсть. / Хто з себе робить вівцю, того вовк з’їсть. / Хто стає ся вівцею, того вовк з’їсть. / Хто стане вівцею, того вовк з’їсть. / Зробися овечкою, а вовки будуть. / Укажи ся овечкою, а вовки готові.

Не рахуй овець в череді, а рахуй в загороді.

Одна паршива вівця всю череду заразить. / Одна паршива вівця сто других заразить. / Одна паршива вівця все стадо заразить. / Одна паршива вівця ціле стадо зіпсує. / Одна вівця паршивая усе стадо запоганить. / Одна паршива овечка усю отару поганить. / Паршива вівця усе стадо спаскудить. / Паршива овечка усе стадо заразить.

Сива вівця теж родить чорне ягня.

То не вівця, що з вовком пішла.

Цілу вівцю на голові носить.

Ходить як овечка, а буцькає, як баран.

Чия вівця, того й вовна.

Як овечка: не скаже ні словечка.

Як на вівці шкіри не стане, то на чім вовна виросте.

Ягня

Дай Боже ягняті вовка з’їсти.

Доти ягнятка скачуть, поки матір бачить. / Доти ягнятка скачуть, поки матір видять. / Поти ягнятка скачуть, поки матір видять.

Паршиве ягня цілу череду запаскудить.

Рівня ягня проти коня.

Бик, бугай

Бика голова не боліла, як корова теля родила.

Бик в’яжеться воловодом, а чоловік - словом.

Бик забув, як телятком був.

Бик землю бортить, а персть на нього летить. / Сам бик землю борикає і на себе кидає.

Був колись бик, та звівся на смик.

Бути бичку на личку, а коровці на вірьовці. / Бути бику на вірьовці.

Бугай реве і ведмідь реве - хто кого дере і чорт не розбере. / Бугай реве і ведмідь реве - хто кого б’є, і чорт не розбере.

Від чого бик брикає, від того кінь здихає.

Допався віл до браги та й п’є, хоч не чує спраги.

До чого бик навик, того і волом схоче. / До чого бик навик, до того й тягти буде. / До чого бик звик, то й волом рик. / До чого бик навик, за тим і риче. / На що бик звик, до того й реве. / На що бик звик, за тим все рикає. / На що бик навик, то й волом рик. / Чим бик навик, тим і реве. / Чим бик навик, того реве. / Чим бик навик, того і вночі реве. / До чого бик навик, до того й тягти буде. / До чого бик навик, того і в череді гуде. / До чого бик привик, до того все вертає. / Куди бик привик, туди й завертає. / На що бик навик, на тоє і налягає. / Бик на що звик, за тим бринить. / Чого бик навик, того риче.

Забуде бик зиму, як ся дочекає трави.

Запрягай молодого бика до плуга, бо старого не заправиш.

За каплю молочка та так бити бичка.

Захотів молока від бика. / З бика не надоїш молока. / Не проси у бика молока.

Згода: бика за індика.

Колись-то запряжем бичка та привезем гостинців санки.

На бік, бики, бо процесія йде. / Хапай бики, бо процесія йде. / Хапай, Грицю, бики, бо процесія йде.

Най той бик здохне, що його корова б’є.

Не буть бичку на обривочку.

Соб, бицю, коло плота, яка плата, така й робота.

У бика довгий язик, та говорити не годен. / У бика язик великий, та говорити не може.

Чиї бики, аби мої телята. / Чиї бики, а мої телята. / Чиї бички, а наші телички. / Чий би бугай не скакав, а теля наше. / Чий би бугай не був, та телятко все наше. / Чий бугайчик був, аби тільки телятко було наше. / Чиї б бички не скакали, були б наші телятка.

Як товста шия у бика, так тоненька в мужика.

Як з биком, так і зовсім з молоком. / Як з биком биться, а все молока не добиться. / Як з биком не биться, а молока не напиться.

Віл

Без вола хата гола.

Безрогий віл і гулею б’є.

Біда тому волові, як го корови підганяють. / Біда тобі, воле, коли тебе корова рогом коле. / Горе тобі, воле, коли тебе корова коле. / Горе тобі, воле, коли тебе корова рогом коле. / Лихо тобі, воле, як тебе корова коле. / На горе тобі, воле, коли тебе корова коле. / Горе тобі, воле, коли тебе корова рогом коле, горе тобі, чоловіче, коли жінка дулі тиче.

Борозного бий, а підручний і так почує.

Був волом та й став козлом.

В вола язик довгий, та говорити не вміє. / Великий рот у вола, а говорити не може. / Великий рот у вола, а не говорить, тільки реве. / Віл має довгий язик, а не може говорити. / У вола язик довгий, та говорити не може. / У вола язик довгий, та говорити не вміє. / У вола великий рот, але говорити не може.

В голоблях так тягне чорний, як і білий.

Вали на бурого, бурий повезе. / Вали на сірого, сірий все знесе. / Вали на сірого, сірий повезе.

Від чого віл брикає, від того кінь здихає.

Віл воду п’є, а теля лід лиже.

Віл гребе та сам на себе. / Віл гребе і сам на себе персть мече. / Віл гребе та й на нього паде. / Віл землю бортить, а персть на нього летить.

Віл забув, коли телятком був. / Забув віл, коли телятком був. / Забув віл, як телям був. / Забули воли, як телятами були.

Віл за сідлом, а кінь за ярмом зітхає.

Віл налогом бере, а кінь уривом.

Вола в’яжуть воловодом, а чоловіка - словом.

Вола голова не боліла, коли корова теля родила. / У вола голова не боліла, коли корова теля родила.

Вола дарують без ярма.

Вола кличуть у гості не мед пити, а воду возити.

Воли даю та що маю, але долі не вгадаю.

Вали на воли - усе повезуть.

Воли по убочі, а біда поперед очі. / Воли ходять по обочі, а біда поперед очі. / Воли і корови в ліс, а поперед очі біс.

Воли пасти - не ведмедя водити.

Волови дай полови, буде робив поволи. / Волові дай полови та жени поволі, а коню - вівса та жени, як пса.

Волові роги не тяжкі.

Волом зайця не здогониш. / Волом зайця не доженеш. / Годі волом зайця затровити.

Гей, воли, коло плота, яка плата, така й робота.

Дарма воли, аби ярма були. / Дарма ярма, аби воли були.

Дмись, не дмись - волом не будеш.

Доброго вола у ярмі пізнають.

З вола дві шкури не деруть. / З одного вола по дві шкури не деруть. / З одного вола двох шкур не деруть. / З одного вола сім шкур не деруть. / По дві не луплять шкіри з вола.

І віл над силу не потягне.

І на воловій шкурі всього не списав би.

Коли віл пропав, то пропадай і ярмо. / Коли пропав віл, пропадай і батіг.

Коли не мож по волах, бодай по оглоблях.

Кому що, а волові брага.

Котрий віл тягне, того ще й б’ють.

На бік, воли, бо процесія йде. / Тікай з волами, бо процесія йде.

На одній сіножаті і віл пасеться, і бузько жаби ловить.

Непаристі воли пнуться.

Не ходять ясла за волами, а воли за яслами. / Не ходять ясла за волами, лиш воли за яслами.

Одним волом не наробишся. / Одним волом не наорешся. / Одним волом хліба не доробишся. / Позиченим волом не доробишся. / Силування волом не доробишся. / Силування волом не наробишся.

Пізнаєш вола, як на ногу наступить. / Пізнаєш, як чорний віл на ногу наступить.

Се, як віл у ярмі, коли не випряжеш, не випряжеться. / Як віл у ярмі, коли не випряжеш, не випряжеться.

Солом’яним волом не орати, сінним конем не їздити.

Способен волам хвости крутить.

Старий віл борозни не псує. / Старий віл борозни не попсує. / Старий віл борозни не скривить. / Старий віл борозни не скривить, але й глибоко не оре. / Старий віл не піде на ріллю. / Старого вола трудно вигнати з борозни. / Старого вола не навчиш орати.

То був волом, а тепер не хочеш зостатися конем.

У кого віл та коса, у того і грошей киса.

Хіба воли ревуть, як ясла повні.

Цупить та тягне - волики йдуть.

Чужим волом не доробишся. / Хто чужим волом оре, той криві борозни тягне.

Чухайся віл з волом, а кінь з конем. / Чухайся віл з волом, а кінь з конем, а свиня в тин, бо нема з ким. / Знайся віл з волом, а кінь з конем.

Як віл не мудрив, а плуг тягне.

Як віл пристане, так віз масти, а як кінь пристане, так ніж гостри.

Як підеться тому волові у череді, то й корова б’є.

Корова

Аби коровка, буде і вірьовка. / Взяв чорт коровку нехай бере і вірьовку. / Нема коровки - не треба і вірьовки. / Пропала коровка - пропадай і вірьовка. / Стягнувся на корову, то стягнеться і на вірьовку.

Біда тому дворові, де наказує корова волові. / Горе дворові, де корова розказує волові. / Горе тому дворові, де розказує корова волові.

Взяв чорт корову, нехай же і теля візьме.

Держав дві корови, а тепер дві ворони.

Де ще там корова, а вона з дійницею стоїть. / Де ще там корова, а вона з відром стоїть.

Дійниця - коров’яча мука.

Думала, чого корова не реве, а її дома нема.

І чорна корова біле молоко дає. / І чорна корова дає біле молоко. / Чорна корова, а біле молоко дає. / Чорна корова - біле молоко. / Ото диво, що чорна корова біле молоко дає. / Хоч від чорної корови, але біле молоко. / Чудні діла твої, Господи: корова чорна, а молоко біле!

Кожна корова своє теля лиже.

Корова і та рикає, як теля здохне.

Коли корова, не надівай сідла.

Корова в дворі - харч на столі.

Корова в теплі - молоко на столі.

Корова забула, як телятком була. / Корова забула, як телям була.

Корова за ділом, а теля без діла.

Корова в дійницю, сама молока не наллє.

Корова реве, ведмідь реве, а хто кого дере - і сам чорт не розбере.

Корова тим рогом чухається, який має.

Корова так сі напасла, аж її роги тверді. / Так попас корову, що аж роги тверді.

Корова, що багато рикає, молока не дає. / Корова, що дуже реве, мало молока дає. / Котра корова багато реве, то та молока мало дає. / Як корова багато реве, то мало молока дає.

Корови не здою, бо хвоста си бою.

Корову тримає, а хто другий молоко з’їдає.

Корову не накормиш - молока не надоїш. / Що покладеш у рот корові, то і візьмеш з вимені.

Лиса корова лисе теля приведе.

Лиха та корова, що своє теля боде.

Молоко в корови на язиці / У корови молоко на язиці.

Не голодна корова, коли під ногами солома. / Не голодна корова, що під ногами солома. / Бачить корова, що на повітці солома. / Не голодна корова, як у стрісі солома.

Нема сіна, то корова й стріху буде гризти. / Не йдуть ясла до корови, а корова до ясел мусить іти. / Не йдуть ясла за коровою, а корова за яслами. / Ясла до корови не ходять.

Одна хвора корова все стадо заразить.

Од бодливої корови і телята бодять.

Поведу я коровку до вовка, щоб не боліла головка.

Пропала корова - не треба й здоров’я. / Пропала корова - пропало й здоров’я.

Пішло молоко корові в роги.

Привикай, коровко, до житньої соломки.

Так корова - аби людська помова.

Трудно літом без корови, а зимою без кожуха.

У корови молоко не скисне.

У ялової корови молока не випросиш.

У корови язик довгий, та говорити не може. / Великий язик у корови, а говорити не вміє. / Довгий у корови язик, та говорити не може.

Чия корова, того й теля.

Чия би корова ричала, а твоя би мовчала. / Чия корова ричала, а твоя б мовчала.

Щитать корову по вдою, то молока не пити. / Як щитать корову по вдою, то молока не їсти.

Яка корова, таке й теля.

Теля

Буває, що й теля вовка хапає.

Він, як теля, хто його погладить, того і лиже.

Дав Бог теля, та не дав хліва.

Дай, Боже, нашому теляті вовка з’їсти. / Дай, Боже, нашому теляті та вовка спіймати. / Де вже нашого теляті та вовка піймати. / Та коли б же це нашому теляті та вовка спіймати. / Не нашому теляті вовка впіймати. / Не дай Бог теляті вовка з’їсти. / Удалось теляті вовка впіймати.

Де те ще теля, а він з довбнею носиться. / Не носися з довбнею, поки теля ще десь. / Теля де, а він уже із довбнею бігає. / Теля ще в гузні, а він вже з довбнею. / Ще теля на полі грає, а він вже з довбнею.

Добре теля дві корови ссе, а зле - ані єдної. / Лагідне теля дві корови ссе. / Ласкаве теля дві мами ссе. / Ласкаве телятко дві матки ссе. / Ласкаве телятко дві матки ссе, а бистре - ні одної.

Золоте теля потягне більше, як великий бик.

З телячим хвостом у вовки не сунься.

Із благовісного теляти добра не ждати.

Кому не теля, тому не реве.

Лисе теля уродилося, лисе і згине. / З лисого теляти лисий віл буде.

Моє діло теляче: наївся та й у хлів.

Мудріше теля від корови. / Теля хоче бути мудріше, як корова.

Нашому теляті лиш слинку ковтати.

Телят боїться, а воли краде.

Теля ще не вродилось, а тесть зятеві дарує.

Тепер так, а теля як.

Через бабині телята не мож вовкові в город подивитись.

Телитись

Хоч не тільна, то телись. / Хоч ялова, так телись.

Кінь

Аби кінь добрий на пашу, а до роботи байдуже.

Аби узда, а кінь буде. / Аби вуздечка, а кінь буде. / Аби вуздечка, а кінь знайдеться. / Добре, що є кульбака, кінь ся вже найде.

Був кінь, та з’їжжен. / Був кінь, та з’їздився. / Був кінь добрий, та з’їздився. / Добрий був кінь, та з’їздився. / Як вода змила, був кінь, та з’їздився.

Був на коні і під конем. / Хто бува на коні, бува і під конем. / Хто не був на коні, той не був і під конем.

Бувши конем та стати волом.

Великий татарський кінь, а дурний.

Взяв біс коня, най і уздечку бере.

Він коня шукає, а кінь його виглядає.

Гарним конем далеко не заїдеш. / Гарним конем далеко не в’їдеш. / Мальованим конем далеко не в’їдеш.

Гладь коня вівсом, а не батогом. / Гладь коня мішком, то не підеш пішком. / Не годуй коня батогом, а годуй вівсом. / Підганяй коня вівсом, а не батогом.

Дай коневі вівса, а гони його, як пса. / Дав коню вівса, а він дивиться на пса. / Даси коневі полови - буде робити поволи. / Коневі дай вівса, а волові соломи та й їдь поволі. / Не тоді коневі вівса, коли він дивиться на пса.

Дай кому коня, а сам сиди до дня.

Дарованим конем не їздити.

Дарованому коневі в зуби не дивляться.

Де кінь покачається, там хоч шерсть та останеться.

Добрий коняка: повезе, куди хоч - тільки недалеко; поклади, що хоч - тільки небагато.

Добре йде, лиш голову набік несе.

Доброго коня і в стайні куплять.

Доброму коневі не довгі верстви. / У доброго коня не довгі верстви. / У доброго коня верстви не довгі.

Завтраками циган коня годував, то він і здох.

З доброго коня не шкода і впасти. / Не жаль з доброго коня і впасти. / Не жаль голову зломити, коли з доброго коня. / Не шкода впасти, але з доброго коня. / Не жаль і впасти, коли з доброго коня. / Не соромно впасти, аби з доброго коня. / Хоч голову зломлю, але з доброго коня. / Як упасти, то з великого коня.

З коня на осла зійшов.

З кишені коня не нагодуєш.

Знав кінь, нащо оглоблі бив. / Знав кінь, нащо голоблі бив.

Знайся кінь з конем, а віл з волом. / Знайся кінь з конем, віл з волом, а свиня в тин, коли нема з ким. / Знайся кінь з конем, віл з волом, свиня з свинею, рівня з рівнею. / Кінь з конем, віл з волом, а свиня об тин, коли нема з ким. / Чешися кінь з конем, віл з волом, а свиня об вугол. / Чешися кінь з конем, а віл з волом. / Чешися кінь з конем, а віл з волом, а свиня з свинею. / Чешися кінь з конем, віл з волом, а свиня об тин, як нема з ким.

З чужого коня і в грязі злізають. / З чужого коня серед дороги злізай. / З чужого коня і серед калюжі злізай. / З чужого коня хоч серед води злізай. / З чужого коня серед болота злізай.

І золоті удила коневі не милі.

І кінь над силу не потягне. / Над силу і кінь не потягне. / Не потягне й кінь понад силу. / Через силу і кінь не повезе. / Через силу і кінь не потягне. / Через силу і кінь не скочить.

І сліпий кінь держить дорогу, як візник видющий. / І сліпа коняка везе, як видющий на возі сидить.

Кінь волові не товариш.

Кінь до бою йде, а корча боїться.

Кінь знає, де йому сідло долягає.

Кінь з лисиною родиться, з лисиною і згине.

Кінь на чотирьох ногах та спотикається. / Кінь на чотирьох ногах та й то ся спіткне. / Кінь на чотирьох ногах та ще й спотикається. / Кінь на чотирьох ногах і то спотикається. / Кінь на чотирьох спотикається. / Кінь на чотирьох і то спотикається. / Кінь з чотирма ногами та спотикається. / Кінь з чотирма ногами та спотикається, а чоловік тільки дві має. / Кінь з чотирма ногами та й то спотикається, а чоловік з одним язиком помиляється. / Скотина й на чотирьох ногах спотикається, а людина - на двох.

Кінь іде до жолоба, а не жолоб до коня.

Кінь кобили не вб’є. / Кінь кобилу не заб’є.

Кінь коневі не рівний.

Кінь молодий у гроші йде, а старий виходить.

Кінь не видасть - і ворог не знайде.

Кінь - не хлібороб, не коваль, не плотник, а перший на селі роботник.

Коли кінь, то вези, а коли корова, то дай молока.

Коли коні їдять січку, держи і насічку.

Коли коня імають, шапку перед ним знімають.

Котрий кінь везе, то його ще й поганяють.

Коневі овес не тяжкий.

Коневі роса - ліпше вівса.

Коню не довіряй - кінську голову знайди да й ту загнуздай.

Коня катують, а жаба ногу підставляє.

Коня не бий, слуги не проклинай, жінки не дразни, коли хоч, щоб статкували.

Куди кінь з копитом, туди й жаба з хвостом. / Куди кінь з копитом, туди й жаба з ногою. / Куди кінь з копитом, туди й рак з клешнями. / Куди кінь з копитом, туди й рак з клешнею.

Куди коні, туди й віз.

Кульбака кожному коневі до лиця.

Ледача шкапа скрізь припинки має.

Ліченим конем не наїздишся. / На ліченому коні не наїздитися. / Ліченим конем не їздити.

Лучче з доброго коня впасти, ніж на поганому їхати.

Любиш поганяти – люби й коня годувати.

Люблю Сивка за звичай: хоч крекче, та везе.

Молодий кінь до бою, а старий до гною.

Молодого коня не впряжеш у гнилі оглоблі.

На доброго коня не бери батога. / На доброго коня не треба батога.

На кожного коня своя вуздечка знайдеться.

Наймлений кінь ніколи не змучений.

На коні їде, а коня шукає. / На коні їде, й коня шукає. / На коні їздить, а коня шукає. / На коні сидить, а коня глядить.

На рівній дорозі і коняка розумна.

На своїм коні як хочу, так скочу.

На те коня кують, щоб не спотикався. / На те коня кують, щоб не спотикався, на те дурня б’ють, щоб не помилявся.

На чиїм коні сидиш, тому пісню співай. / Чиїми кіньми поганяєш, того пісню співаєш.

На чужі руки коні не давай.

На чужому коні далеко не поїдеш. / На чужому коні не заїдеш далеко. / На чужому коні не наїздишся, а чужим добром не нахвалишся.