Їжа, пиття

Голодний, голод

Вижене голод на холод.

В кулак трубити з голоду.

Голод буком не виженеш.

Голод – великий пан. / Голод – найбільший пан на світі.

Голод вовка з лісу гонить.

Голод гонить на холод.

Голоде, дай їсти.

Голоден, не голоден, а ситий сердитий. / Голоден не годен. / Годен не голоден.

Голод за море гонить.

Голод злим провідником буває, бо людей до в’язниці пхає.

Голод і бреше і краде. / Голод і бреше і краде, голод усьому навчить, голод і кия не боїться.

Голод і мороз віддають чоловіка ворогові.

Голод і холод – два побратими. / Голод і холод людей ся тримає та їх до гробу пхає. / Голод і страх перемагає. / Голод і холод – то немилі гості. / Голод і холод – то рідні брати.

Голод києм не одженеш.

Голод кишки крутить.

Голод краде, а злидні брешуть.

Голод ламає, і кам’яні стіни.

Голод людей морить і по світу гонить.

Голод лютий усякого може торкнути.

Голод мутить, а довг крутить. / Голод мутить, а борг крутить. / Голод мучить, а довг сушить. / Голод мучить, а нужда краде.

Голод на добро не навчить.

Голод – найтяжчий ворог.

Голод – найліпший кухар. / Голод – найкращий кухар.

Голод – не батько і не мати. / Голод – не брат. / Голод – не свій брат. / Голод – не тітка. / Голод – не тітка, пиріжка не дасть. / Голод – не тітка, а лютої мачухи лютіший. / Голод – не тітка, найми – не свій брат. / Голод – не тітка, душа – не сусід.

Голод не знає ні свата, ні брата.

Голод не пошанує ніякого закона.

Голодне їсть і холодне. / Голодне поїсть і холодне. / Як голодне, то з’їсть і холодне.

Голодне око не засне. / Голодне око не бачить глибоко. / Голодне око не засне глибоко. / Голодне око не заспить глибоко.

Голодний буде вовк, коли він мірятиме віддаль.

Голодний все поле перебіжить. / Голодний поле перебіжить, а голий – три. / Голодний милю пройде, а голий і за поріг не вийде. / Голодний перебіжить усе поле, а голий ані за поріг. / Голодний поле перебіжить, а голий ні з місця. / Голодний село перейде, а голий ні кроку. / Голодний селом пройде, а голий – ні.

Голодний горобець залізе і в горнець.

Голодний день просидиш, а голий – ні з місця.

Голодний живіт і камінь змеле.

Голодний з’їсть і холодне. / Голодний поїсть і холодне.

Голодний і кия не боїться.

Голодний і пес не бреше.

Голодний кінь і бича не слухає.

Голодних і муха поводить.

Голодній качці все зерно на гадці.

Голодній кумі лиш хліб на умі. / А нашій кумі все хліб на умі. / Голодній кумі хліб на умі. / Голодній кумі і хліб на умі, а неголодна і про книші забула. / Голодній кумі пироги на умі. / Голодному хліб на умі. / Голодному чоловіку хліб на умі. / Голодному хліб на гадці. / Голодному хліб на думці.

Голодній курці просо сниться. / Голодній курці зерно на думці. / Голодній курці просо на думці.

Голодного музиками не нагодуєш.

Голодного ніхто не пізнає, а голого кождий.

Голодного рота хусткою не затулиш.

Голодному все смакує.

Голодному завсігди полудне.

Голодному здається кожен хліб за булку.

Голодному й вівсяник добрий. / Голодному і хрущ м’ясо. / Голодному й вівсяник добрий, бо голодному хліб на думці. / Голодному й опеньки м’ясо.

Голодному й своя сорочка не мила.

Голодному кожна страва добра. / Голодному кожда страва добра: йому як не під’їси, то і святих продаси.

Голодному лиш прибирати, а не перебирати.

Голодному наука не в голові.

Голодному не до танцю.

Голодному не попадайся під руки. / Не попадай голодному в руки.

Голодному не спиться, а хліб сниться. / Голодному все хліб сниться, як цигану сало. / Голодному цигани сняться.

Голодному псові і муха добра.

Голодному світ не милий.

Голодному ситий не товариш.

Голодня бере і з огня.

Голод розуму учить. / Голод усього научить.

Голод стиду не знає.

Голод у світ гонить.

Голод учить красти.

Дай, голоде, хліба.

Де голодно, там і холодно.

Довг мутить, а холод краде.

Довго голодний нагинається, поки ситий здогадається.

До голоду не треба приправи, а до сну – подушки.

Доки багатий стухне, бідний з голоду опухне. / Заки ситий схудне, то голодний здохне.

З голоду помер на купі золота.

З голоду та холоду і півень не співає, а від тепла та їжі і куриця кукурікає.

З голоду й собаку з’їси.

І голодно, і холодно, і додому далеко. / І голодно, і холодно, а ще й додому далеко. / І холодно, і голодно. / І холодно, і голодно, і голо, і босо, та й додому далеко.

І мудрий здуріє, як зголодніє.

Кому голод приправа, то смакує страва.

Краще голодним бути, як цур’ям трясти.

Люди не мруть від хліба, але від голоду. Люди не мруть від голоду, але від хліба.

Мельникова корова і дівка попова, і економа кобила ніколи голодними не були.

Молод терпіти голод.

На вечері у свята одні їдять і п’ють, а другії голодом мруть.

Не голодна корова, коли під ногами солома.

Не проси нічого у голодного.

Одному аж горлом вертає, а другий з голоду здихає.

Проголодаєшся – хліба дістати догадаєшся.

Показали голодному хліб та й сховали.

Роду без щоту, а коли не є в тайстрі, то вмирай з голоду.

Сіль мутить, а голод краде.

Спанням голоду не перебудеш.

Стільки має, як голодний за зубами.

Так виголодався, що й не забалакає. / Так виголоднів, аж му кості світять.

Терпіла, голодала, поки й ноги задрала.

Терпеливий з голоду гине.

У голодного все по обіді. / У голодного все полудне.

У неголодного на думці гульня, а в голодного – обід.

Хто годен, той не голоден. / Хто не годен, той голоден. / Хто годен, той не голоден і не холоден.

Хто голодний, тому і вівсяний хліб смакує.

Хто перебирає, той голодом перемирає.

Циган помер з голоду межи двома хлібами.

Чують, як пісні співаємо, а не чують, як з голоду вовками виємо.

Як голоден, то їв би, а наївся, то спав би.

Як голод, то й день довгий.

Як зголодніє, то буде й печену ріпу їсти.

Ситий

Аби душа сита, та тіло не наго.

Блаженний муж – ситий, як вуж.

Водою ситий не будеш. / Гарбузом ситий не будеш.

Заки ситий схудне, то худий здохне. / Нім ситий схудне, то худого чорти візьмуть. / Нім ситий схудне, а голодний умре. / Поки ситий схудне, то худий здохне. / Нім товстий схудне, то худий здохне. / Поки товстий схудне, то худий здохне. / Поки гладний схудне, то худий здохне. / Поки ситий зсохне, то худий здохне.

Літом сякий-такий бур’янець, а хліба буханець - та й ситий чоловік.

На ситім тулубі голова права.

Повар від запаху ситий.

По саме горло ситий.

Риба не хліб: ситий не будеш.

Сердите не буває сите.

Сита кішка, коли сала не їсть.

Сите порося і каші не їсть.

Ситий голодного не розуміє. / Ситий голодного не розуміє і з нього сміється. / Ситий голодного не розуміє, а старий молодого. / Ситий голодного не знає. / Ситий голодного не знає та про нього не дбає. / Ситий голодного не питає. / Ситий голодному не брат. / Ситий голодному не товариш. / Ситий голодному не вірить. / Ситий голодному не вірить, бо його жолудка не мірить. / Ситий з голодним не братається. / Ситий голодного не спогадає. / Ситий голодного не розуміє, а багатий – бідного. / Ситий голоду не вірить.

Ситий голодному дрібно кришить.

Ситий, як бочка, а ще їсти просить.

Ситому живіт розпирає, голодний з біди умирає.

Ситий від крупи, п’яний від води.

Собака сита казиться, а худа скавулить.

У ситого пелька без дна.

Хоч з корита, та досита. / Ми їмо з корита, та досита – ви ж їсте з блюда, та до худа.

Хто жив, той сит.

Хто ситий, той гадає, що вже ніколи не зголодніє.

Бублик

Бублик – не хліб.

Там публіка – сім душ на півбублика.

Чудний бублик: кругом об’їси, а всередині нема нічого. / Чудний бублик: кругом об’їси, а всередині дірка.

Калач

Більше днів, як калачів.

Звабиш калачем, не відженеш і бичем. / І калачем го не звабить. / І калачем його не звабить. / Не звабиш го й калачем до хати. / Не змогла звабити калачем, а потім тяжко було відбити і бичем.

З’ївши калач, берися знов до хліба.

І калач той же хліб.

Калач за калач, а дармо ніч.

Калач приїсться, а хліб ніколи. / Калач приїсться, але хліб нігди.

Кому калач пікся, а кому довівся.

Навчить біда калачі з салом їсти.

Нагодують калачем, та й в спину рогачем. / Нагодують калачем, та ще в спину рогачем.

Не од калача тікають, а од бича.

Не терши, не мнявши, не їсти калача. / Не терши, не мнявши – не їсти калачів.

Плети йому калачі, а він тобі лапті.

Сякий-такий торгаш та все їсть калач, а бідний хлібороб на хліб робить, а хліба не їсть. / Сякий-такий торгаш та все їсть калач, а хлібороб на хліб робить – і вволю не їсть.

Хочеш їсти калачі – не сиди на печі. / Хочеш калачі – не лежи на печі. / Як хочеш їсти калачі, то не лежи на печі.

Хоч з одної печі, та не однакові калачі.

Я в тебе калачем, а ти в мене каменем.

Корж

Тринди-ринди – коржі з маком.

Як коржа, так коржа. / Як коржа, дак коржа, як спечемо, так і дамо.

Паляниця

Беззубому паляниця, поки не застине.

Без приправи і паляниці не зробиш.

Дождався раз пшеничних паляниць.

Дурниця – з маком паляниця.

Із-за смичка тонка паляничка.

Їв би паляниці, та зубів нема. / Їв би паляниці, та зубів чортма.

Мовчи, язичку, дістанеш паляничку.

Не для Гриця паляниця.

Нехай книш, аби не паляниця.

Паляниця – хлібові сестриця.

Паляниця – як пух, як дух, як милеє щастя.

У нас, чоловіче, мало хліба минається, бо я паляницями намагаю.

Яка пшениця, така й паляниця.

Паска

Байдуже паски, аби порося.

Буде Великдень без гречаної паски. / Обійдеться Великдень без гречаної паски.

Годі з болота паску спекти. / З болота паски не спечеш.

Добра паска, коли при ній є шолдар (окорок) і ковбаска. / Добра паска, як є ковбаска.

Дождав гречаної паски. / Дочекався гречаної паски. / Дочекався Грицько гречаної паски.

Не тобі пеклася паска, та тобі досталось з’їсти.

Паска ще в колосі.

Ся вже пасок з тридцять з’їла.

Хліб

Аби хліб, а зуби знайдуться. / Аби хліб, а зуби будуть. / Аби зуби, то хліб буде. / Аби риба, а хліб буде. / Коби хліб, а зуби будуть. / Коби був хліб, а зуби знайдуться. / Коби зуби, а хліб буде.

А де ж той хліб, що вчора з’їли. / Де той хліб дівся, що сьмо вчора з’їли.

Багато грибів, а мало хліба.

Без мене і хліб ся не змеле.

Без хліба і біля води погано жити.

Без хліба і любов гине.

Без солі, без хліба немає обіда. / Без хліба і обід не обід. / Без хліба не до обіда. / Без хліба ні обіда. / Без хліба нема обіда. / Без хліба половина обіда.

Без солі, без хліба худая бесіда.

Без хліба рибка бридка. / І рибка без хліба бридка. / Рибка без хліба бридка.

Бодай ніхто товченого хліба не діждав ні їсти, ні пекти.

Брат мій, а хліб їж свій.

Брикає на чужім хлібі.

Будем постити, як хліба не стане.

Вже двірської поливки хлиснув та оброкового хліба покушав.

Відрізана скиба від хліба – вже її не притулиш. / Відрізана скибка до хліба не пристане. / Відрізану скибку хліба не зліпиш докупи. / Одрізана скибка од хліба. / Одрізану скибу до хліба не притулиш. / Відрізаної скибки до хліба не приставиш. / Одрізаного не приставити.

Він би виймив око за ковалок хліба.

Він би легкого хліба захотів.

Вони мотузком хліб ріжуть. / Вони мотузком хліб ріжуть, бо ножа нема.

Гіркий чужий хліб.

Голодному хліб на умі.

Грушка – минушка, а хліб кожен обід.