Андрюха

Жив колись у нашому селі Андрюха. Сидить, бувало, під хатою, лущить насіння. А по вулиці старий-старий сусід тачку тягне.

— Діду, це ви? — питає Андрюха.

— Я.

— Що везете?

— Та ось міщечок.

— Куди?

— До млина.

— Ох-хо-хо, — зітхає Андрюха, — Мені вже теж давно до млина треба. Прямо — до зарізу. Оце хоча б і двома хурами повіз…

Ще зітхає і додає:

— Якби було що…