Чече…

Селянин віз на базар продавати лантух проса. З собою він узяв хлопчика. Дорогою лантух порвався і просо почало висипатись. Хлопчик побачив і почав кричати:

— Чече, тату, чече! (Тече, мовляв, просо…)

А бричку трясе, і від того голосок у хлопчика, як у козеняти, дрижить. Батько думає, що синок співає, та все приказує:

— Співай, синку, співай! А я просо продам, тобі гостинчика куплю.

А хлопчик знову:

— Чече, тату, чече!..

А батько знову:

— Співай, співай…

Доїхали до базару, а в лантусі одне повітря залишилось.