На зелену цибулю

Жив у одному селі тесляр Куц Дмитро. Добрий чоловік був, трудівник великий. Пасіку гарну мав. А що вже сад був у нього: кінця йому не видно було — і яблуні, і сливи, і вишні…

Якось один знайомий і почав підлещуватися до нього:

— Знаєте, — каже, — у вас дочки, а в мене сини підростають, то, може, колись і сватами будемо…

— А таки так, Мусію Юхимовичу, — відповідає той, — заходьте ж до нас на зелену цибулю!