П’є цибулька воду

Їхали два чумаки, один віз рибу, а другий цибулю.

Ото як де стануть кашу варити, то один дає рибу, а другий цибулю, а пшоно — то вже порівно.

От той, що цибулю дає, ще й вихваляється: ось-то його приправа, мов, лучча. Та це як поїдять, він зараз до води та:

— П’є цибулька воду!

А той слуха це раз, слуха другий, а утретє дума: “Питиме твоя цибулька воду!” Та й не дав риби, а наварив сам собі.

Попоїв той з самою цибулею каші, до води — аж не те.

—А що, — пита, — п’є цибулька воду?

— Чортового батька питиме!