Прохав син батька, щоб він його оженив

Прохав син батька, щоб він його оженив, а батько не хоче та все відкладає.

Відкладав, відкладав, аж поки діло дійшло до посту. Син ходить, як тінь, сумний та сердитий. Полаявся з батьком, виходить з хати та якось од запамороки наступив собаці на хвіст. Собака заскавучав.

— Пішов геть звідсіля! Щоб ти здох! Бач, одкинув хвіст, як батько весілля на піст!