Провчив

Прокинувся ранком син і з постелі почав розповідати батькові, який саме заступилно вистругував:

— Ну й сон же добрячий снився! Начебто іду полем і бац — мішок золота… Несу, значить, його, аж дивлюсь — на деревах пташки сидять. Поставив я мішок на землю та давай їх розглядати, а коли нагнувся… золото хтось украв…

Тут батько як огріє сина заступилном межи плечі:

— Вічно ти гав ловиш!