Розумним не стане

Викликав колись становий до себе із села одного бідняка та й питає:

— Кажуть, ти про нашого царя-батюшку недобре говориш, ну, буцімто він… — і почав щось шепотіти йому на вухо.

Отак він кілька разів усе питав та шепотів йому.

Надокучило чоловіку нахилятися та слухати, от він каже становому:

— Якого б чорта я ото шепотів — коли дурень, то хоч шепочи, хоч кричи, розумним не стане.