Скупий чоловік

Один чоловік та загубив у лісі кобилу. Блукає він по лісі, шукає кобилу, бідкається й за вухами шкребе, а ніде не знайде — мов крізь землю провалилась. От став він, зняв шапку, утер піт та й каже:

— Господи! Якби мені оце знайти кобилу, то купив би на цілого півкарбованця воскову свічку до божого дому.

Не встиг чоловік останніх слів сказати, коли кобила як заірже на весь ліс. Вдарив він по кишені рукою та й каже:

— От слава богу, і полтиник не пропав.