Як Іван воза підіймав

Сидять на призьбі коло хати Іван та Гнат — два стареньких куми — та й молодість згадують.

— Ех, куме, — зітхнув Іван, — а було ж, що я за молодих літ і воза з снопами підіймав.

— Брешеш, куме, — махнув рукою Гнат.

— А от давайте закладемося, що не брешу.

Ударили по руках. Тоді Іван і каже:

— Програли ви, куме, бо я таки підіймав того воза.

Підіймав, підіймав, та й не підняв.