Як солдат трьох дурнів знайшов

Був такий ротний командир, може, де в другому, не в нашому полку, і такий він був, що собі денщика зроду не вибере. Прийде до нього солдат, а він дасть йому чарку горілки та й питає його:

— Що, — каже, — хороша?

— Хороша!

Він йому й почне давать:

— От я тобі ще кращої дам! — і дасть йому маніркою (військова похідна фляжка) по зубах і прожене. І так він усю роту перебрав і перебив.

У роті знайшовсь один такий:

— Я, — каже, — як піду, то я буду в його за денщика.

Пішов до нього.

— Ти, — каже, — обідав?

— Обідав.

— А ти горілку пив?

— Ні!

— Ну то випий!

Він випив, а ротний його і питає:

— А що, — каже, — хороша?

— Не розібрав, ваше благородіє!

Він дав йому й другу випить і знову пита:

— А що, хороша?

— Не розібрав, ваше благородіє!

Дав йому випити стаканом.

— А що, — пита, — хороша?

— Так трошки що розібрав, ну все ж таки не розібрав — чи солодка, чи гірка.

Дав йому другий стакан. Він упився і нічого не може балакать. Вранці встає.

— А що, хороша?

— Ні, погана!

— А що?

— Голова, — каже, — болить.

Той дав йому похмелитися.

Сподобався тому ротному той денщик. У ротного ж була наймичка, а солдат за щось полаявся з нею та й побив, а вона пішла жаліться ротному, а ротний доповів полковнику чи там батальйонному.

— Як він її раз ударив, то придержте його, — сказав начальник, — нехай вона ударить його десять раз, вони помиряться між собою.

Придержали, вона вдарила так, як присудили.

Через скільки там часу ротний і посилає свого денщика:

— Піди ти, — говорить, — найди ти мені три дурака. Іде він і думає? “Ну, де ж я найду їх, трьох дурнів?!” Коли глянув — аж іде підпрапорщик — собаки його обступили, шашка при боку, а він зняв шапку і одбивається від них. “Ну, це, — думає солдат, — є один дурак”. Підходить соллат до того підпрапорщика й каже:

— Ваше благородіє, такий то офіцер вас требують.

Привів того підпрапорщика на квартирю, пішов доповідати, що найшов трьох дурнів.

— Де ж вони? — говорить офіцер. — То тільки один. А солдат йому каже:

— Сейчас, ваше благородіє, всі три будуть.

— Ну, говори, по какому же он случаю дурак?

Так, — говорить, — ваше благородіє, іде, шашка висить при боку, собаки гавкають, а він зняв шапку і давай шапкою собак одганяти.

— Ну, ето, — говорить, — дурак. А другий де?

— Я, — каже, — ваше благородіє!

— А чого ти, — каже, — дурак?

— Що, — каже, — пішов дураків шукать!

— А третій де?

— Третій, — каже, — ви дурак, ваше благородіє, що ви послали мене дураків шукать!