Підримайте проєкт “Перлини української народної творчості”
Сидить мати та й плаче. Підходить син, питає:
— Чого ви, мамо, плачете?
— Плачу, синку, що тобі вже двадцять років, а помочі від тебе ніякої немає.
— Не плачте, мамо, — заспокоїв матір син, — я скоро оженюсь, то й буде вам поміч.