Підтримати
  1. Головна>
  2. Пісні>
  3. Епічні пісні>
  4. Історичні пісні>
  5. Славний город Ведмедівка

Славний город Ведмедівка

А

Славний город Ведмедівка
Всіма сторонами,
Та не много жило людей
Да за ворогами.
На святую пречистую
В усі дзвони дзвонять,
І старії, і малії
У голос голосять:
«Вийдіть, вийдіть, ведмедівці,
Проти орди з хлібом!»
«Ой не будемо проклятим,
Не будемо коритися.
Єсть у нас ясне оружжя –
Будемо боронитися!»
Ведмедівська попівна
Голос учинила:
Сімсот турок-яничар
З коней повалила.
І старії й молодії
Кіньми збраковали,
А молоду челядоньку
У полон забрали.

Б

Та славний город Ведмедівка
Всіма сторонами,
Та не прожили добрі люди
Та за ворогами.
Тече річка з Ведмедівки,
ТГече вона стиха.
Ой хто не був в Ведмедівці,
Той не знає лиха.
Ой чи був хто в Ведмедівці,
Як церкву грабували,
[Священика] отця Івана
В річці утопили,
До престола [до] святого
Коників в'язали,
Восковими ставниками
Коней поганяли
І ризами, патрахилями
Коней накривали.

В

«Накажіте до Медведовки
Да дідом Пилипом,–
Нехай вийдуть, нехай вийдуть
Проти турка з хлібом».
«Ой хоч вийдем, хоч не вийдем,–
То не будем кориться,
Славний город да Медведовка –
Будем борониться!»
А в недільку пораненьку
Турки підступають,
До престола херувимського
Коні припинають,
А образові пречудовному
Очі випаляють,
Євангелії позолочені
о Під ноги бросають.
Старих людей да старесеньких
Січуть да рубають,
А молодії да челядини
У плєн забирають.
А малих діток да малесеньких –
Кіньми розбивають.
Ох, текли річки да невеличкі,
Да текли вони стиха,
А хто не був у Медведовці,
Той не знає лиха.
Ой текли річки да невеличкі
Густими лозами,
Хто здумає об Медведовку,–
Обіллється сльозами.

Г

Хоч вийдемо або виїдем
Да против турка з хлібом,
Хоч вийдемо або виїдем,
То не будем кориться,
Медведовка да славний город –
Да будем борониться.
Й а в недільку да пораненьку
Да турки наступають,
Да старих людей, да стареньких
Да січуть, да рубають;
Да молодую да челядину
То й у плєн забирають;
А до престола херувимського
Та коні припинають,
А янгелів да шестикрилих
Да під ноги бросають,
А образу чудотворному
Да очі видирають.
Да течуть річки, да течуть бистрі,
Да так сильно лугами,
Хто здумає за Медведовку,–
Обіллється сльозами.
Да течуть річки,
Да течуть бистрі,
Да течуть вони стиха,
Ой хто не був у Медведовці,
Той не бачив лиха.

Поділитися