Оранка звірами

В ряді місцевостей України в час, коли водили Меланку, парубки вносили до хати чепіги, показуючи, ніби орють ниву і сіють зерно. Звичайно при цьому хлопчаки співали:

Ой не знала бідна вдова, як на світі жить,
Да й наняла ведмедика за плугом ходить,
А вовчика сіренького волів погонить,
А зайчика куценького передні водить,
А лисицю Парасицю обідать носить.
Опізнилась бідна вдова обідать варить.
Розсердився ведмедичок і плуг поламав,
А вовчочок сіресенький воли розігнав,
А зайчичок куцесенький у ліс пострибав,
А лисиця Парасиця горшки побила.
Іде вдова дорогою, спотикається.
Лежить ведмідь під горою, осміхається.
– Бідна ж моя головонька, що я удова!
Лежить моя нивочка неораная,
Стоїть моя пшениченька несіяная.
Добрий вечір!
Пане господарю, гей, гей!
Чи позволиш коло хати сіяти, орати? Гей, гей!
Ваші воли, наші воли, гей, гей!
Ваші коні, наші коні, гей, гей!
Ваш віз, наш віз, гей, гей!
Ваш плуг, наш плуг, гей, гей!
Ваш батіг, наш батіг, гей, гей!
Ваша упряж, наша упряж, гей, гей!
Ваші сани, наші сани, гей, гей!
Ваш бук, наш бук, гей, гей!
А в переді два ведмеді, гей, гей!
А в бороні два вороні, гей, гей!
В колісниці дві синиці, гей, гей!
Виходить конець, виносіть буханець!