Сироти за батьком

Мій таточку, мій лебедочку,
Мій таточку, мій соловеєчку!
Відкіля вас виглядать,
Відкіля вас дожидать?
Чи вас із поля, чи вас із моря,
Чи з високої могили, чи з глибокої долини?
Висока могила, високо висипана,
А глибока долина глибоко викопана.
Туди ввійти, а вийти нікуди.
Коли задля вас столи застилать,
Коли задля вас кубочки наповнять?
Чи вас к різдву,
Чи вам, мій таточку, к великодню,
Чи вам, мій таточку, к святій неділонці?
Що к різдву великі сніги позамітають,
А к святій неділонці стежки і доріжки позаростають.
Що стежки комишом, а доріжки споришом,
А вишневі сади біленькими цвітами:
А ви ж будете йти та на цвіти задивляться,
Та не будете до нас у гостоньки поспішаться.
Та туди ж будуть зозулі літать,
Та будуть раненько кувать,
А соловейки щебетать.
А я буду раненько вставать
Та буду їх питать:
Зозулі ж мої сивенькі,
А соловейки маленькі!
Та ви високо літаєте,
Та багато світа видаєте.
Чи не чули, чи не бачили
Мого батька ріднесенького?