Світи, світи, місяченьку, та й на мій перелаз

— Чом всі трави повсихали, що так рано цвіли? (2)
Що то, милий, за причина, що ми ся розійшли?
Світи, світи, місяченьку, та й на мій перелаз, (2)
Прийди, прийди, мій миленький, до мене ще хоч раз.
— Я до тебе більше не прийду, нехай хтось інший йде, (2)
Єсть у мене друга дівчина, вона на мене жде.
— Ой коли б я крила мала, ще й солов’я очі, (2)
Я б до тебе прилетіла серед опівночі.
Я б до тебе прилетіла, біля тебе сіла, (2)
Я б з тобою, мій миленький, розмову повела.
Як з тобою кохалися — сухі дуби цвіли, (2)
А як стали розлучатись — зелені пов’яли.
Щоб ті трави повсихали, що так рано цвіли, (2)
Щоб ті люди щастя не мали, що нас розлучили.