Закувала зозуленька на хаті, на розі

Закувала зозуленька
На хаті, на розі;
Заплакала дівчинонька
В сінях на порозі.

Не куй, не куй, зозуленько,
На хаті, на розі,
Не плач, не плач, дівчинонько,
В сінях на порозі.

Ой як мені не кувати —
Сад ся розвиває;
Ой як мені не плакати —
Милий ся збирає.

Ой як мені не плакати
Та й не голосити —
Пішов милий, чорнобривий
За Дунай косити.

Косив луги, косив луги,
Косив перелоги,
Прогортає кучерики
Понад чорні брови.

Та най мої кучерики
Вітрець провіває,
Та най моя дівчинонька
Ще й з год погуляє.

Примітки

Останні два рядки кожного стовпчика повторюються двічі.