Чумацькі пісні

Опис жанру чумацької пісні

Чумацький промисел в Україні відомий з XV ст. а його розквіт припадає на XVІІІ — поч. XІX ст. Чумаки торгували переважно рибою та сіллю, яку привозили на волах з Дону і з берегів Чорного й Азовського морів.

Довгий шлях, невлаштованість побуту, небезпека ворожих нападів, хвороби і смерть на чужині — основні мотиви чумацьких пісень. В них показані й причини, які змушували селян вдаватись до чумакування:

Ой тим же я чумакую,
Що так мені лучче жити:
На панщину не ходити,
Подушного не платити…

Злидні, — “ані солі одробинки, ані хліба окрошинки” гнали з дому, змушували шукати долі — “хвортуни” в далекому краю:

Ой хвортуно, ти, небого,
Послужи мені немного, —
служила ж у хазяйстві,
та й служила у бурлацтві,
ще й послужи у чумацтві.

Але нерідко надії не справджувались і повертався чумак з Дону додому тільки з батіжком у руках, «за плечима торбина, ще й латана свитина — дочумакувався!» Серед лихих пригод — хвороб, каліцтва — пісні з осудом нази­вають і пияцтво, яке призводило до гіркого фіналу: «не знать за що пропив вози, пропив ярма ще й занози, а сам ходиш по дорозі, проливавши гіркі сльози».

Чумацьким промислом займалися й козаки. Відомо, що запорожці супроводжували чумацькі валки, захищаючи їх від нападів татар, залишали чума­ків у своїх поселеннях на зимівлю. Деякі мотиви чумацьких пісень перегу­куються з козацькими; окремі образи, порівняння, метафори повторюються в козацьких, чумацьких, а далі й солдатських піснях:

Та по дорогах річки течуть,
Понад шляхом маки цвітуть.
То ж не маки — то чумаки
Везуть рибу — все судаки.

Образне порівняння героїв пісні з розсипами червоних маків понад шляхом більше відповідає реаліям козацького побуту,— козаки носили шапки з червоним верхом; в козацьких піснях не раз бачимо цей образ, звідти він перейшов і до інших циклів.

Чумацькі валки звичайно споряджалися напровесні; можливо, саме цим пояснюються аналогії або й тотожність заспівів веснянок і чумацьких пісень. Порівняємо:

У веснянці:

А вже весна, а вже красна,
Із стріх вода крапле.
Молодому козакові
Мандрівочка пахне.

В чумацькій пісні:

Весна красна наступає,
Із стріх вода капле.
Молодому чумакові
Шлях-дорога пахне.

До далекої подорожі готувались заздалегідь, про що з епічною послідовістю й детальним поясненням розповідається в чумацьких піснях, в яких наче вчуваються повільні ритми ходи чумацької валки:

Задумали чумаки в дорогу,
Покупили собі нові вози,
Поробили ярма кленові,
Поробили занози дубові,
Покупили воли половії,
Покупили да й попаровали,
Понаровали да й повиїжджали...

Чумацькі пісні надихали поетів, композиторів, художників. Вірші Т. Шевченка «Ой не п’ються пива-меди». «Неначе степом чумаки», «У неділю не гуляла» навіяні образами чумацьких пісень. Їхній вплив відчувається в оповіданні М. Вовчка «Чумак», в народнопісенній опері С. Руданського «Чумак — український дивоспів», у п’єсі І. Карпенка-Карого «Чумак».