Чумаче, чумаче, чого зажурився

— Чумаче, чумаче, чого зажурився,
Чи воли пристали, чи з дороги збився? (2)

— Воли не пристали, ні з дороги збився,
Того зажурився — без долі вродився. (2)

Весь вік у дорозі марно літа трачу,
Ні жінки, ні діток ніколи не бачу. (2)

Темна моя хата, чорне моє поле,
А діти без батька голодні та голі. (2)

Як в будень, так в свято одно тільки знаю:
Ярма нариваю, воли запрягаю,
В далеку дорогу вічно поспішаю.