Ой ходив чумак

Ой ходив чумак
Сім рік по Дону,
Та не було пригодоньки
Ніколи йому.

Ой, їхав чумак
З Криму додому,
Сталась йому пригодонька
За всю дорогу.

Сталась йому пригодонька
Не вдень, а вночі —
Занедужав чумаченько,
З Криму ідучи.

Занедужав чумаченько,
З Криму ідучи,
При широкій доріженьці
Воли пасучи.

Ой пішов чумак
В Самар на базар,
Червоною китайкою
Головку зв’язав.

Ой упав чумак,
Упав, та й лежить, —
Ніхто його не спитає,
Що в його болить...

Ой болить в його
Серце й голова, —
Помирає чумаченько,
А роду нема!

Прийшов до його
Отаман його,
Бере його за рученьку,
Жалує його...

— Отамане мій!
Жалуєш мене,
Скидай кожух з мене,
Та укрий мене;

Бери мої воли, вози —
Поховай мене;
Бери моє срібло, злото —
Поминай мене!

Ой скинув чумак
Свиту і кожух,
Припадає к сирій землі —
Теплий зводе дух..

Ой скинув чумак
Із себе й каптан:
— Воли мої половії,
Хто ваш буде пан? —

Та вдарили зразу
У великий дзвін:
Се ж по тому чумакові,
Що ходив на Дін!

Та вдарили зразу
В дзвони уві всі:
Се ж по тому чумакові,
Що ходив по сіль!

Ой ішли воли
Та в вісьмерику:
Задзвонили в усі дзвони
По тім чумаку.

Ревнули воли
У новім ярмі:
Поховали чумаченька
В чужій стороні;

Ревнули воли,
Степом ідучи:
Поховали чумаченька,
Із Криму ідучи.

Запис виконання пісні “Ой ходив чумак”