Ой на горі огонь горить

Ой на горі огонь горить, (2)
А в долині козак лежить.
Накрив очі китайкою, (2)
Заслугою козацькою.
Що в головах ворон кряче, (2)
А в ніженьках коник плаче.

— Біжи, коню, дорогою, (2)
Степовою, широкою,
Щоб татари не піймали, (2)
Сіделечка не здіймали,
Сіделечка золотого (2)
З тебе, коня вороного.

Як прибіжиш під ворота, (2)
Стукни-грюкни біля плота.
Вийде сестра — розгнуздає, (2)
Вийде мати — розпитає:

— Ой коню ж мій вороненький, (2)
А де ж мій син молоденький?
— Не плач, мати, не журися, (2)
Та вже твій син оженився:
Та взяв собі паняночку — (2)
В чистім полі земляночку.