Іще сонце не заходило

Іще сонце не заходило,

Як до мене щось приходило. (2)
Приходила моя матінка,

Приходила моя рідная, (2)
Приходила моя вірная;
Вона ж в мене не обідала, (2)
Тільки мене та одвідала,
Вона ж в мене не полуднувала, (2)
Тільки мене приголубила,
Вона в мене не барилася, (2)
Тільки сіла пожурилася,
Тільки сіла пожурилася! (2)
Проведу я свою матінку,
Проведу я свою утінку, (2)
За три шляхи за широкії,
За три ліси за високії, (2)
Сама стану під калиною
Із маленькою дитиною. (2)
Озирнеться моя матінка,
Озирнеться моя рідная, (2)
Порадонька моя вірная:
— Чого стоїш, моя доненько? (2)
Чому не йдеш та додомоньку?
Чи травиця ноги спутала (2)
Або роса очі вибила?..
— Не травиця ноги спутала, (2)
І не роса очі вибила.
Спутало мене замуж’ячко, (2)
Невірне моє подруж’ячко.