Ой, горе, горе, що чужая країна

Ой, горе, горе, що чужая країна,
Ой, іще гірше, що невірна дружина.

Що вона мене ізсушила-скрушила,
Що вона мене з білих ніжок ізвалила.

Ой, як сяду я край віконечка прясти,
Та й не дам же я волоконцеві впасти.

Та й виведу волоконце в віконце,
Ой, та й погляну я на яснеє сонце.

Ой, я ж думала, що то сонечко сходить,
Аж то мій милий та по садочку ходить.

Аж то мій милий та по садочку ходить,
Ой, чужу милу та за рученьку водить.

Ой, чужу милу він цілує й милує,
Ой, на свою милу нагайку готує.